ШВИРГОНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
швирга́ти «кидати»
псл. švyrati, švyrjati вважається похідним від звукозображувального вигуку švyr(k), (švyŕ);
р. швыря́ть, [швырка́ть], бр. [швырга́ць], п. [szwyrnąć] «кинути», [smyrgnąć, smyrnąć] «тс.; швидко стрибнути», нл. šwyraś «витирати сірника; ковзатися по льоду», šwyrnuś «викинути», болг. [шви́рвам] «бити струменем», [шви́рна] «бризнути», м. шврка «бити батогом», слн. švŕkati «фехтувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
швирг
«кидь»
швиргну́ти
швиргома́
«кидком, кидаючи»
швиргону́ти
швирди́ць
«тс.»
шви́рка
«невелика за розміром дровинка»
швирну́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| швырга́ць | білоруська |
| шви́рвам «бити струменем» | болгарська |
| шви́рна «бризнути» | болгарська |
| шврка «бити батогом» | македонська |
| šwyraś «витирати сірника; ковзатися по льоду»«викинути» | нижньолужицька |
| šwyrnuś «витирати сірника; ковзатися по льоду»«викинути» | нижньолужицька |
| szwyrnąć «кинути» | польська |
| smyrgnąć «тс.; швидко стрибнути» | польська |
| smyrnąć «тс.; швидко стрибнути» | польська |
| švyrati | праслов’янська |
| švyr(k) | праслов’янська |
| švyŕ | праслов’янська |
| швыря́ть | російська |
| швырка́ть | російська |
| švŕkati «фехтувати» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України