ШВАРТ — ЕТИМОЛОГІЯ
шварто́в «трос або ланцюг для прикріплювання судна, човна і т. ін. до пристрою на причалі тощо»
запозичене через російське посередництво з голландської мови;
гол. zwaartouw «швартов, (букв.) важкий канат» складне слово, першим компонентом якого є zwaar «важкий», споріднене з нвн. schwer (двн. swār(i), swāro), дангл. swǣr(e), swār, дісл. svārr «тс.», гот. swērs «шановний», а також з лит. svarùs «важкий», укр. [сво́ра], а другим touw «канат, линва, кодола», споріднене з дфриз. tau «тс.», дангл. tēag «шнур», дісл. taug «мотузок», н. Tau «канат»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шварт
«запасний, п’ятий якір на кораблі»
шварто́ви́й
«пов’язаний зі швартовом або швартуванням; те саме, що шварто́ві (троси або ланцюги)»
швартува́ти
«прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zwaartouw «швартов, (букв.) важкий канат» | голландська |
| zwaar «важкий» | голландська |
| touw «канат, линва, кодола» | голландська |
| swērs «шановний» | готська |
| swǣr(e) | давньоанглійська |
| swār | давньоанглійська |
| tēag «шнур» | давньоанглійська |
| swāro | давньоверхньонімецька |
| swār(i) | давньоверхньонімецька |
| svārr «тс.» | давньоісландська |
| taug «мотузок» | давньоісландська |
| tau «тс.» | давньофризька |
| svarùs «важкий» | литовська |
| Tau «канат» | німецька |
| schwer (двн. swār(i) | нововерхньонімецька |
| сво́ра | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України