ШАШЕЧНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ша́шка «плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (переважно білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці; кубик спресованої вибухової речовини»
утворене за допомогою суфікса -(ь)ка від шах «король (у грі в шахи)» або від назви гри ша́хи (пор. р. ст. шахы «шахи; шашки»);
можливо, є запозиченням з російської мови, яке витисло в українській давнішу, прониклу з польської мови назву цієї гри варца́би, що могло пояснюватися малою поширеністю гри в старовину;
р. бр. болг. ша́шка «шашка», п. szaszek «блазень (часто в костюмі в біло-чорну клітину)», ч. šašek, слц. šašo «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шашечки́
«спосіб вишивання»
(Матвєєва ЛБ VII 9)
ша́шечниця
ша́шки
«гра на дошці, поділеній на світлі й темні клітини, світлими (білими) та темними (чорними) кружальцями»
(мн.)
шашкі́ст
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ша́шка «шашка» | білоруська |
ша́шка «шашка» | болгарська |
szaszek «блазень (часто в костюмі в біло-чорну клітину)» | польська |
шахы «шахи; шашки» (ст.) | російська |
ша́шка «шашка» | російська |
šašo «тс.» | словацька |
šašek | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України