ШАШЕЧНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ша́шка «плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (переважно білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці; кубик спресованої вибухової речовини»

утворене за допомогою суфікса -(ь)ка від шах «король (у грі в шахи)» або від назви гри ша́хи (пор. р. ст. шахы «шахи; шашки»);
можливо, є запозиченням з російської мови, яке витисло в українській давнішу, прониклу з польської мови назву цієї гри варца́би, що могло пояснюватися малою поширеністю гри в старовину;
р. бр. болг. ша́шка «шашка», п. szaszek «блазень (часто в костюмі в біло-чорну клітину)», ч. šašek, слц. šašo «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шашечки́ «спосіб вишивання» (Матвєєва ЛБ VII 9)
ша́шечниця
ша́шки «гра на дошці, поділеній на світлі й темні клітини, світлими (білими) та темними (чорними) кружальцями» (мн.)
шашкі́ст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́шка «шашка» білоруська
ша́шка «шашка» болгарська
szaszek «блазень (часто в костюмі в біло-чорну клітину)» польська
шахы «шахи; шашки» (ст.) російська
ша́шка «шашка» російська
šašo «тс.» словацька
šašek чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України