ШАПАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ша́па́р «продавець церковного меду Пі; дружко (на весіллі); буфетник Бі»
фонетичний варіант слова ша́фа́р (з характерним для української мови переходом -ф- › -п- у запозиченнях, пор.: Пили́п ‹ гр. Φίλιππος; гаптува́ти ‹ нвн. heften «зшивати» і под.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша-парі́вна
«дочка шапаря»
шапаре́нко
«син шапаря»
шапарува́ти
«розносити, наливати напої; дружкувати, пригощати»
шапарюва́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ша́фа́р (з характерним для української мови переходом -ф- › -п- у запозиченнях, пор.: Пили́п ‹ гр. Φίλιππος; гаптува́ти ‹ нвн. heften «зшивати» і под.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України