ШАЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозиченe (через польське посередництво) з німецької мови;

н. Schale (свн. schāle, двн. skāla) «чаша; блюдечко; шалька (вагівниця терезів)» споріднене з днн. дісл. skāla, що продовжують пгерм. корінь *skel- «різати»;

бр. ша́ля, п. szala «тс.», ч. šálek «чашка», слц. šálka «тс.», нл. šalka «тс.», болг. ша́ле «невеликий посуд для збирання рідини»;

запозичення з німецької мови;

н. Schale (свн. schal, двн. scala) «шкірка; лушпайка, шкаралупа» споріднене із снідерл. scale, дангл. scealu «тс.», а також з гот. skalja «цеглина» і (поза германськими мовами) з укр. скала́, цсл. сколька, укр. ско́йка «черепашка»;

ч. діал. šál «біль у ногах (у коня)», слц. šial «вид яловичого м’яса»;

деякі слов’янські форми, можливо, запозичені з перської мови через посередництво східних мов;

перс. šāl вважається запозиченням з мови гінді (гінді shal походить від назви міста Shaliat, де шалі вперше вироблялися);

англ. shawl походить з перської;

запозичене через польське і французьке посередництво з англійської мови;

р. шаль «хустка; тонка вовняна тканина», бр. шаль «хустка; шарф», п. szal «шаль; шарф», ч. слц. слн. šál, болг. м. шал, схв. ша̑л «тс.»;

походить від раннього псл. *хēliti, пов’язаного чергуванням з *хōl-;

лит. šė˜las «буйство», šėliýti «біснуватися», pašė˜lėlis «безумний», що іноді наводяться для порівняння (Преобр. II, вып. последний 86; Младенов 691; Mikl. EW 337), запозичені зі слов’янських мов;

спроба пов’язати з гр. χᾰλάω «розпускаю, даю волю», χαλίφρων «легковажний, безрозсудний», вірм. xał «гра» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 155; Petersson AfSlPh 35, 167; Lewy ZfSlPh 1, 416) викликає сумнів;

припущення про спорідненість псл. šaliti з гр. ϰηλέω «зачаровую, приборкую» як рефлексом іє. *kēleiti з первісним значенням «одурманювати, зачаровувати» (Machek ESJČ 601, Slavia 16, 184; Holub–Kop. 366–367) потребує переконливішого обґрунтування;

псл. šаliti;

р. шале́ть «чманіти, дуріти», шали́ть «пустувати, жирувати», бр. шале́ць «чманіти, дуріти», п. szaleć «божеволіти, шаленіти», szalić «дратувати, туманити, дурити», ч. šáliti «обманювати», слц. šialit’ «тс.», болг. ша́ла «жвавість, пустотливість», м. шалави «є пустотливим, жвавим; шаленіє», схв. ша́ла «жарт», слн. šáliti se «жартувати», цсл. шалєнъ «шалений»;