ШАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ша́вка «невеликий кімнатний або дворовий собака» (розм.)
запозичення з російської мови;
р. ша́вка похідне від звуконаслідувального ша́вкать «дзявкати; [говорити невиразно, злегка шепелявлячи]», пов’язаного з укр. ша́вкати «говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи»;
помилково припускалося (Горяев 417) запозичення з німецької мови (від нім. Schäferhund «вівчарка»);
на запозичення з російської мови може вказувати жін. р. назви (Ша́вка, як Жу́чка і под.), узгодженої з родом російського іменника соба́ка (жін. р.) при українському соба́ка (чол. р.) і відповідних кличках (Рябко́, Бровко́ і т. ін.);
р. (розм.) ша́вка «назва маленького непоказного собаки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Schäferhund «вівчарка» | німецька |
| ша́вка «дзявкати; [говорити невиразно, злегка шепелявлячи]» | російська |
| ша́вкать «дзявкати; [говорити невиразно, злегка шепелявлячи]» | російська |
| ша́вка «назва маленького непоказного собаки» (розм.) | російська |
| ша́вкати «говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи» | українська |
ша́вка «листки капусти, не звиті в головку»
очевидно, результат видозміни форми *шамка, утвореної від ша́мкати, шамоті́ти «(про рослини) шелестіти»;
пор. іншу назву листків капусти [ше́лест] ВеБа;
ша́вкати «говорити невиразно, нерозбірливо, злегка шепелявлячи; (рідк.) утворювати шарудливі звуки; [шепелявити] Ме» (розм.)
звуконаслідувальне слово;
зіставлення його з ха́вкать як із словом, пов’язаним чергуванням приголосних (Ильинский ИОРЯС 20/4, 178), сумнівне;
р. ша́вкать «[невиразно, нерозбірливо говорити]; дзявкати (про собак)», бр. ша́ўкаць «нерозбірливо говорити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́вка
«людина, що говорить шепотом»
шавкота́ти
«(про беззубу людину) невиразно говорити»
шавкоті́ти
«(підсилювальне) до ша́вкати; [шепотіти; гугнявити] Куз»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ша́ўкаць «нерозбірливо говорити» | білоруська |
| ха́вкать | російська |
| ша́вкать «[невиразно, нерозбірливо говорити]; дзявкати (про собак)» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України