ЧІП — ЕТИМОЛОГІЯ

чіп «дерев’яна пробка для закупорювання отвору (переважно в бочці); [дерев’яний кілочок на стіні для підвішування чого-небудь; стрижень, на якому що-небудь ходить або гойдається] СУМ; [вайло] Нед»

останнє припущення сумнівне з огляду на поширення слова в слов’янських мовах;
розглядалося як варіант псл. *ščер-/ščap- ( іє. *kē˘р-/ skē˘p- «різати, розщеплювати») (Sławski I 125; Sł. prasł. II 147–148) або як запозичення з н. Zapfen «затичка, пробка; цапфа, шип, втулка» (Львов ЭИРЯ II 9; Sł. wyr. obcych 131; Brückner 80; Richhardt 41; Holub–Kop. 91; Bern. I 143);
пропонувалося зближення з псл. čapati «чіпляти, хапати» (Machek ESJČ 97; ЭССЯ 4, 56–57);
загальноприйнятої етимології не має;
псл. čеръ;
р. [чоп] «виноградний сук; цвях у бочці, затичка, кран; кулак; зуб машинного колеса», бр. чоп «чан», п. czop «(у бочці) чіп; цапфа; шпунт; вайло, незграба», ч. čер «втулка, затичка; шип, цапфа», слц. čap, вл. čop, нл. cop, болг. м. чеп, схв. че̏п, слн. čèр «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зачо́пувати «зробити шип, стрижень у колоді для з’єднання її з іншою»
чип «дерев’яний цвях, втулка в бочці»
чі́п'я (форма множини від чіп)
чопикова́тий «який має форму чопа»
чопове́ «податок на роздрібний продаж напоїв»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чоп «чан» білоруська
чеп болгарська
čop верхньолужицька
чеп македонська
cop нижньолужицька
Zapfen «затичка, пробка; цапфа, шип, втулка» німецька
czop «(у бочці) чіп; цапфа; шпунт; вайло, незграба» польська
*ščер-/ščap- ( іє. *kē˘р-/ skē˘p- «різати, розщеплювати»)(Sławski I 125; Sł. prasł. II 147--148) праслов’янська
čapati «чіпляти, хапати» праслов’янська
čеръ праслов’янська
чоп «виноградний сук; цвях у бочці, затичка, кран; кулак; зуб машинного колеса» російська
п сербохорватська
čap словацька
čèр «тс.» словенська
čер «втулка, затичка; шип, цапфа» чеська

чіп «вид окуня, Aspro zingel L.» (іхт.)

назва могла виникнути з огляду на те, що цей вид риби має на спині колючі плавці, які можуть чіплятися за предмети;
можливо, похідне від чіпля́тися;
р. бр. чоп, п. czop;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чіп'я (зб.)
чоп «вид судака, Lucioperca volgensis Gmelin» (іхт.)
чо́пик «вид окуня, Aspro zingel L.; молодий судак» (іхт.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чоп білоруська
czop польська
чіпля́тися ?
чоп ?

чіп «геть (переважно на собаку)»

фонетичний варіант вигуку ці́ба (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

чі́па «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ці́ба ?

шпа́ри «гострий біль у пальцях від морозу» (мн.)

малопереконливе також пов’язання схв. ча́пак з дієсловом čapati «хапати» або іменником čȅp, [čȁp] «затичка, пробка», укр. чіп (Skok І 294);
Maxeк (ESJČ 106–107) реконструює первісну форму слова *čapoparogъ, де čapo- пов’язується з čapa «нога» (пор. ч. [čapa] «лапа, нога»), а parogъ є префіксальне утворення від rogъ «ріг», тобто первісно слово могло означати «(якийсь) ріг на нозі», що малоймовірно;
зі словосполучень типу за шпа́ри зайшло́ «за нігті зайшло (про біль)» в українській мові могли постати форми за́шпари, за́шпори і далі шпа́ри;
можливо, пов’язане зі шпа́ра «тріщина» (пор. вислів голова́ тріщи́ть), не виключений також зв’язок із ч. čpár «ніготь; нога», spár, špár, špára «пазур, кіготь», [spara] «нога», вл. spara, špara «пазур; кіготь», нл. špara «тс.; копито», схв. ча́пак «пазур, кіготь (птаха)», ча̏порак «клішня», цсл. (схв.) чьпарогъ «пазур, кіготь»;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́шпари (мн.)
за́шпори «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spara верхньолужицька
špara «пазур; кіготь» верхньолужицька
špara «тс.; копито» нижньолужицька
*čapoparogъ праслов’янська
čapa «нога» (пор. ч. [čapa] «лапа, нога») праслов’янська
rogъ «ріг» праслов’янська
parogъ «(якийсь) ріг на нозі» праслов’янська
čapo- праслов’янська
ча́пак «хапати» сербохорватська
čapati «хапати» сербохорватська
čȅp «затичка, пробка» сербохорватська
čȁp сербохорватська
ча́пак «пазур, кіготь (птаха)» сербохорватська
ча̏порак «клішня» сербохорватська
чьпарогъ «пазур, кіготь» сербохорватська
чіп українська
за́шпари українська
за́шпори українська
шпа́ри українська
шпа́ра «тріщина» (пор. вислів голова́ тріщи́ть) українська
чьпарогъ «пазур, кіготь» (схв.) церковнослов’янська
čapa чеська
čpár «ніготь; нога» чеська
spár чеська
špár чеська
špára «пазур, кіготь» чеська
spara «нога» чеська

чепі́га «одна з двох дерев’яних ручок у плузі, за які тримається плугатар під час оранки» (переважно мн. чепі́ги)

у російській і польській мові, можливо, з української;
припускався також зв’язок із чіп «кілок, сук» (Bern. I 143; Соболевский РФВ 64, 171);
утворення, пов’язане з дієсловом чепи́ти(ся), первісне значення «те, за що тримається орач»;
р. чепы́га, [чапы́га] «ручка плуга», [чапи́га] «дерев’яний склад плуга», [чепи́га, чепы́га] «дерев’яна частина плуга», [чипи́га] «дерев’яний плуг», п. czepigi, [capiga, czapiga, cepiga, cepiha, czepyhy] «чепіги(га)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чапі́га
чепи́га
Чепі́га «Оріон» (астр.)
чепі́жки «нижні частини кінських копит»
чепі́йка
чепія́
чипі́га
чипі́я «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
czepigi польська
чепы́га російська
чапы́га «ручка плуга» українська
чапи́га «дерев’яний склад плуга» українська
чепи́га українська
чепы́га «дерев’яна частина плуга» українська
чипи́га «дерев’яний плуг» українська
capiga «чепіги(га)» українська
czapiga «чепіги(га)» українська
cepiga «чепіги(га)» українська
cepiha «чепіги(га)» українська
czepyhy «чепіги(га)» українська
чіп «кілок, сук» ?
чепи́ти(ся) ?
значення «те, за що тримається орач» ?

чіпна́рь «виночерпій, кравчий, чашник»

очевидно, утворене від чіп «дерев’яна затичка в бочці (у шинку)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чіп «дерев’яна затичка в бочці (у шинку)» ?

чопо́к «ніжка (у квітки)»

похідне утворення від чіп, пор. р. чоп «виноградний сук»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чоп «виноградний сук» російська
чіп ?
чоп «виноградний сук» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України