ЧИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чий «належний кому» (при питанні)
щодо словотвору пор. лат. cūius «чий» ‹ *qu̯oi-us ‹ *u̯oi̯-i̯o-s;
псл. čьjь, рефлекс іє. *u̯i-jo-s, утвореного за допомогою присвійного суфікса -i̯o- від питального займенника *u̯ei̯-i̯o-s (псл. kъ-to);
р. чей, бр. чый, др. чии, п. czyj, ч. слц. čí, вл. čeji, нл. ceji, болг. чий, м. чиj, схв. чѝjӣ, слн. čij, стсл. чии;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чый | білоруська |
| чий | болгарська |
| čeji | верхньолужицька |
| чии | давньоруська |
| *u̯i-jo-s | індоєвропейська |
| cūius «чий» | латинська |
| чиj | македонська |
| ceji | нижньолужицька |
| czyj | польська |
| čьjь | праслов’янська |
| чей | російська |
| чѝjӣ | сербохорватська |
| čí | словацька |
| čij | словенська |
| чии | старослов’янська |
| čí | чеська |
| cūius «чий» | ? |
| *qu̯oi-us | ? |
| -i̯o- (псл. kъ-to) | ? |
чий «мітлиця, Lasiogrostis Link.» (бот.)
пор. алт. кирг. чий «сирий очерет», яке, очевидно, пов’язане з тур. čiy «роса»;
запозичення з тюркських мов;
р. чий, бр. чый;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чий «сирий очерет» | алтайська |
| чый | білоруська |
| чий «сирий очерет» | киргизька |
| чий | російська |
| čiy «роса» | турецька |
| чий «сирий очерет» | ? |
би́рче «такса для збирання податку»
похідне від др. биръ «подать», якому відповідають болг. бир «подать», м. бир «подать на монастир чи священика», схв. бȗр «доходи священика», слн. bîr «придане», стсл. биръ «подушна подать»;
єдиної точки зору на походження др. биръ, стсл. биръ немає;
виводилось (Mikl. EW 13; Gombocz 43–44) від уг. bér «плата»;
вважається (БЕР І 49; Skok І 155; Sadn.–Aitz. VWb.I 281) запозиченням з булгарської чи якоїсь іншої давньої тюркської мови;
пов’язується також (Bern. I 57; Шанский ЭСРЯ І 2, 122–123; ЭССЯ 2, 98– 99) з слов’янським дієсловом бирати «збирати»;
форма бирчий нагадує форми тюркського походження на -чий;
др. биръчии «збирач податків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бирчий
«збирач податків»
(XVI ст.)
бирчое
«оплата на користь бирчого»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бир «подать» | болгарська |
| биръ «подать» | давньоруська |
| биръ | давньоруська |
| биръчии «збирач податків» | давньоруська |
| бир «подать на монастир чи священика» | македонська |
| бȗр «доходи священика» | сербохорватська |
| bîr «придане» | словенська |
| биръ | старослов’янська |
| bér «плата» | угорська |
| биръ «подушна подать» | ? |
| бирати «збирати» | ? |
| бирчий | ? |
| чий | ? |
жа́йворон «Alauda L.» (орн.)
Потебня (РФВ 1879 І 257) зіставляє початкове жайз дінд. gayati «співає»;
очевидно, початкове жа(й)- пов’язане з га(й)- у га́йворон’;
друга частина слова тотожна з во́рон;
на думку М. Рудницького (LP 6, 117), це один із варіантів префіксів, що виступають у германських мовах як ga-: ge-: gi-, а в слов’янських як go-: ga-: ža- (‹іє. *g[h]ē-);
перша частина слова, на думку Булаховського (Вибр. пр. III 283–285), пов’язана з жар;
остаточно не з’ясоване;
р. жа́воронок, бр. жа́варанак, полаб. zevórnåk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джаворок
джаворонок
джя́воронок
жа́йвір
жа́йворінок
жа́йворонник
«клітка для жайворонків»
жа́йворонок
жа́йвороночий
жайворонча́
жайворо́нчиха
жайвороня́
жа́йворонячий
жа́лворонок
жа́льворонок
жо́рванок
за́йворонок
чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́варанак | білоруська |
| gā́yati «співає» | давньоіндійська |
| *g[h]ē- (‹іє. *g[h]ē-) | індоєвропейська |
| zevórnåk | полабська |
| жа́воронок | російська |
| жа(й)- | українська |
| га(й)- | українська |
| га́йворон' | українська |
| во́рон | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України