ЧЕРЕП — ЕТИМОЛОГІЯ

че́реп «кістяк голови; великий черепок; [глиняна посудина; горщик на квіти]»

псл. *čerp- ( іє. *kerp-) зіставляється з псл. *kъr̥pati, укр. ко́рпа́ти «колупати» (Трубачев Рем. терминол. 228; ЭССЯ 4, 72–73; Черных II 382);
очевидно, реалія первісно позначала глиняний горщик, який виготовлявся спочатку плетенням з лози, що потім обмазувався глиною і після цього обпалювався;
іє. *(s)ker- «різати, кроїти», що далі пов’язується з *kerp- в значенні «плести»;
споріднене з прус. kerpetis «череп», а також з лтс. šķẽrpele «черепок», лит. kir̃pti «різати», дісл. skarfr «оцупок, пеньок», снн. scharf «черепок», двн. scirbi «тс.», дінд. karpara- «черепок, шкаралупа, череп»;
псл. *čerpъ;
р. че́реп «череп», бр. чэ́рап «тс.», п. czerep, ст. [trzop] «шкаралуща, оболонка; глиняний горщик, старий черепок», ч. střep «черепок», слц. črep «черепок, кахля; череп», вл. črjop «черепок», нл. crjop «тс.», болг. че́реп, [чръп] «черепок; череп», м. цреп «горщик на квіти; черепок», схв. цре̑п «черепиця; черепок», слн. črép «черепок, череп», цсл. чрѣпъ «глиняний горщик; цегла; череп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

надчерепни́й
розчере́пи́ти «розбити на черепки»
чере́п'я (зб.)
череп'я́ний
череп'я́нка
черепа́ня «глиняна люлька; накривка з випаленої глини»
черепи́нка «черепочок»
черепи́ця
черепичи́на
черепи́чник (спец.)
чере́пниця «раковина»
черепо́к «осколок; горщик; (перен., знев.) череп»
черепу́лька «глиняна люлька»
черепу́шка «чарка; [мушля]»
черепъ
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чэ́рап «тс.» білоруська
че́реп болгарська
črjop «черепок» верхньолужицька
scirbi «тс.» давньоверхньонімецька
karpara- «черепок, шкаралупа, череп» давньоіндійська
skarfr «оцупок, пеньок» давньоісландська
*(s)ker- «різати, кроїти» індоєвропейська
šķẽrpele «черепок» латиська
kir̃pti «різати» литовська
цреп «горщик на квіти; черепок» македонська
crjop «тс.» нижньолужицька
czerep польська
*čerp- ( іє. *kerp-) праслов’янська
*k праслов’янська
*čerpъ праслов’янська
kerpetis «череп» прусська
че́реп «череп» російська
п «черепиця; черепок» сербохорватська
scharf «черепок» середньонижньонімецька
črep «черепок, кахля; череп» словацька
črép «черепок, череп» словенська
ко́рпа́ти «колупати» українська
чръп «черепок; череп» українська
чрѣпъ «глиняний горщик; цегла; череп» церковнослов’янська
střep «черепок» чеська
значенні «плести» ?
trzop «шкаралуща, оболонка; глиняний горщик, старий черепок» ?

скарб

через польське посередництво запозичено, очевидно, з давньоверхньонімецької мови;
двн. scerf «монета», раннє нвн. scher(p)f «тс.» пов’язані з двн. scarbоn «робити надрізи, карбувати», спорідненим із псл. *čerpъ, укр. череп;
виведення від псл. skъrbь «жаль, гризота» (Brückner 493; Брандт РФВ 24, 173) непереконливе;
р. бр. скарб, др. скарбъ, п. skarb, нл. škarba «лепта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наскарбля́тися «наживатися»
підска́рбій «скарбник» (заст.)
скарбе́ць «посуд, у якому заривають скарб»
скарбівни́к
скарбівни́ця
скарбівни́чий «скарбник»
скарбі́вня́
скарбівці́ «прислуга в поміщицькому господарстві»
ска́рбни́к
скарбни́ця
скарбни́чий «тс.»
скарбничи́ха
скарбни́чка «шкатулка для коштовностей»
скарбо́вий «казенний; заст. поміщицький»
скарбо́вня «скарбниця»
скарбо́на «скарбниця; карнавка; скарб»
скарбъ «казна (1388); майно (1449)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скарб білоруська
scerf «монета» давньоверхньонімецька
scarbоn «робити надрізи, карбувати» давньоверхньонімецька
скарбъ давньоруська
škarba «лепта» нижньолужицька
scher(p)f «тс.» нововерхньонімецька
skarb польська
*čerpъ праслов’янська
skъrbь «жаль, гризота» праслов’янська
скарб російська
череп українська

Карпо́

через церковнословʼянську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Καρπός як чоловіче імʼя утворене на основі іменника κάρπος «плід», спорідненого з лат. carpo «зриваю», дінд. kṛpāṇaḥ «меч», двн. herbist «осінь», лит. kir̃pti «стригти», псл. *čеrръ, *čьr̥pati, укр. че́реп, черпа́ти;
р. болг. Карп, бр. Ка́рпа, Карп, стсл. Каръпъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Каріпо́н
Карпъ (1430)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ка́рпа білоруська
Карп болгарська
Καρπός «плід» грецька
κάρπος грецька
herbist «осінь» давньоверхньонімецька
kṛpāṇaḥ «меч» давньоіндійська
carpo «зриваю» латинська
kir̃pti «стригти» литовська
*čеrръ праслов’янська
*č<SUP>ь</SUP>r̥pati праслов’янська
Карп російська
Каръпъ старослов’янська
че́реп українська
черпа́ти українська
Карп українська

ко́пра «висушений м’якуш плодів кокосової пальми, з якого добувають кокосову олію» (бот.)

запозичене, очевидно, через російське посередництво, з західноєвропейських мов;
порт. фр. англ. copra, н. Kópra «тс.» виводяться з мал. koppara «кокосовий горіх», що походить від гінді khōprā «тс.», пов’язаного з дінд. k(h)arparaḥ «черепок; шкаралупа; череп», спорідненим з псл. *сěrръ «череп», укр. че́реп;
р. ко́пра́, бр. болг. ко́пра, п. ч. слц. kopra, схв. кȍпра, слн. kópra «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
copra англійська
ко́пра білоруська
ко́пра болгарська
k(h)arparaḥ «черепок; шкаралупа; череп» давньоіндійська
koppara «кокосовий горіх» малайська
Kópra «тс.» німецька
kopra польська
copra португальська
*сěrръ «череп» праслов’янська
ко́пра́ російська
кȍпра сербохорватська
kopra словацька
kópra «тс.» словенська
че́реп українська
copra французька
kopra чеська
khōprā «тс.» ?

чару́пка «вічко в стільнику Г; оболонка, шкаралупа; комірка, чашечка ВеДо»

слово чару́нка виникло з чару́пка внаслідок помилки при передрукові машинопису «Російсько-українського словника» С. Іваницького і Ф. Шумлянського (Вінниця, 1918), що була повторена пізніше в кількох словниках;
суфіксальні утворення від [чару́п] «череп» ВеДо та [черу́па] «черепок» ВеДо, що є результатами видозміни слова че́реп;
болг. черу́пка «оболонка, шкаралупа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чару́нка «вічко в стільнику»
черу́пка «оболонка, шкаралупа; комірка, чашечка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черу́пка «оболонка, шкаралупа» болгарська
чару́нка виникло з чару́пка «Російсько-українського словника» ?
Іваницького ?
Шумлянського ?
чару́п «череп» ?
черу́па «черепок» ?
че́реп ?

черепа́ня «алтея рожева, Althaea rosea L.» (бот.)

назва пов’язана з че́реп з огляду на подібність плодів цієї рослини до чашечок чи якихось інших череп’яних виробів;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
че́реп ?

черепа́ха «плазун, тіло якого вкрите панцирем; луска» (зоол.)

утворення витіснило з табуїстичних міркувань давніше желв (Зеленин 2, 53);
псл. *čerpaxa, похідне від *čerpъ (*čerpa), укр. че́реп;
р. черепа́ха «черепаха; [простий негодящий посуд]», бр. чарапа́ха, слн. črеpáha;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чарапа́ха «беззубка, Anodonta» (зоол.)
чарапи́ха «жаба; ропуха» (зоол.)
черепа́ня «беззубка»
черепа́ховий
черепахува́тий
черепа́шачий
черепашеня́
черепа́шина «панцир черепахи»
черепа́шка
черепа́шковий
черепа́шник (геол.)
черепашный
чере́пу́ха «їстівна ракушка, Anodonta cygnea; річкова черепаха, Emys lutaria»
черепу́шка «беззубка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чарапа́ха білоруська
*čerpaxa праслов’янська
черепа́ха «черепаха; [простий негодящий посуд]» російська
črеpáha словенська
че́реп українська
желв ?
*čerpъ (*čerpa) ?

черпа́ти «набирати, діставати; (перен.) добувати, запозичати»

псл. *čerpti з первісним значенням «тяти, шарпати, рвати» (пор. р. [че́рпать] «рвати, шарпати (напр., про ведмедя)»);
розвиток значення: «відривати щось від цілості, відділяти долонею» → «набирати долонею щось сипке, рідке» → «переливати, відливати рідину»;
споріднене з лит. kir̃pti, kerpù «різати (ножицями), обтинати, стригти», лтс. cìrpt, cḕrpu/cìrpu «підрізати, обрізати», двн. herbist «осінь», лат. carpere, carpō «зривати, скубти; вибирати, розділяти», гр. ϰρώπιον «серп», ϰαρπός «плід», дінд. kṛpāṇa- «меч», хет. karp- «брати, збирати»;
іє. *(s)kerp-/(s)krep- «різати, тяти, відділяти, відривати»;
неприйнятними є зближення з нім. schöpfen «черпати» (Machek ESJČ 98) або з псл. *čerpъ, укр. че́реп (черепо́к) від «набирати воду черепком» → «черпати» (Sławski I 118);
р. че́рпать, бр. чэ́рпаць, п. czerpać, ч. čerpati, слц. čerpat’, вл. čerpać, нл. črĕś «тс.», болг. че́рпя «черпаю», м. црпе «черпає», схв. цр́псти, цр̀пати «черпати», слн. črépati «тс.; жадібно ковтати», čŕpati «черпати», стсл. чрѣти, чрьпати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́черпка (тех.)
виче́рпливий
виче́рпний
зачере́ти «зачерпнути»
зачерну́ти
заче́рти
зачеря́пити «тс.»
ізчерну́ти «вичерпати»
начерти
неви́черп «невичерпність»
неви́черпальний
неви́че́рпний
черпа́к «ківш, посудина для черпання; [вид рибальської сітки]»
черпакува́тий
черпа́лка
че́рпало
черпа́льний
черпа́льник (спец.)
черпа́льня «водочерпна машина на паперовій фабриці»
черпу́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чэ́рпаць білоруська
че́рпя «черпаю» болгарська
čerpać верхньолужицька
ϰρώπιον «серп» грецька
herbist «осінь» давньоверхньонімецька
kṛpāṇa- «меч» давньоіндійська
*(s)kerp-/(s)krep- «різати, тяти, відділяти, відривати» індоєвропейська
carpere латинська
cìrpt латиська
kir̃pti литовська
црпе «черпає» македонська
črĕś «тс.» нижньолужицька
schöpfen «черпати» німецька
czerpać польська
*čerpti «тяти, шарпати, рвати» (пор. р. [че́рпать] «рвати, шарпати (напр., про ведмедя) праслов’янська
*čerpъ праслов’янська
че́рпать російська
цр́псти сербохорватська
čerpat' словацька
črépati «тс.; жадібно ковтати»«черпати» словенська
čŕpati «тс.; жадібно ковтати»«черпати» словенська
чрѣти старослов’янська
че́реп «набирати воду черепком» (черепо́к) українська
від «набирати воду черепком» (черепо́к) українська
цр̀пати «черпати» українська
чрьпати українська
karp- «брати, збирати» хетська
čerpati чеська
значення: «відривати щось від цілості, відділяти долонею» ?
kerpù «різати (ножицями), обтинати, стригти» ?
cḕrpu/cìrpu «підрізати, обрізати» ?
carpō «зривати, скубти; вибирати, розділяти» ?
ϰαρπός «плід» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України