ЧЕРЕП — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
че́реп «кістяк голови; великий черепок; [глиняна посудина; горщик на квіти]»
псл. *čerp- ( іє. *kerp-) зіставляється з псл. *kъr̥pati, укр. ко́рпа́ти «колупати» (Трубачев Рем. терминол. 228; ЭССЯ 4, 72–73; Черных II 382);
очевидно, реалія первісно позначала глиняний горщик, який виготовлявся спочатку плетенням з лози, що потім обмазувався глиною і після цього обпалювався;
іє. *(s)ker- «різати, кроїти», що далі пов’язується з *kerp- в значенні «плести»;
споріднене з прус. kerpetis «череп», а також з лтс. šķẽrpele «черепок», лит. kir̃pti «різати», дісл. skarfr «оцупок, пеньок», снн. scharf «черепок», двн. scirbi «тс.», дінд. karpara- «черепок, шкаралупа, череп»;
псл. *čerpъ;
р. че́реп «череп», бр. чэ́рап «тс.», п. czerep, ст. [trzop] «шкаралуща, оболонка; глиняний горщик, старий черепок», ч. střep «черепок», слц. črep «черепок, кахля; череп», вл. črjop «черепок», нл. crjop «тс.», болг. че́реп, [чръп] «черепок; череп», м. цреп «горщик на квіти; черепок», схв. цре̑п «черепиця; черепок», слн. črép «черепок, череп», цсл. чрѣпъ «глиняний горщик; цегла; череп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надчерепни́й
розчере́пи́ти
«розбити на черепки»
чере́п'я
(зб.)
череп'я́ний
череп'я́нка
черепа́ня
«глиняна люлька; накривка з випаленої глини»
черепи́нка
«черепочок»
черепи́ця
черепичи́на
черепи́чник
(спец.)
чере́пниця
«раковина»
черепо́к
«осколок; горщик; (перен., знев.) череп»
черепу́лька
«глиняна люлька»
черепу́шка
«чарка; [мушля]»
черепъ
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чэ́рап «тс.» | білоруська |
че́реп | болгарська |
črjop «черепок» | верхньолужицька |
scirbi «тс.» | давньоверхньонімецька |
karpara- «черепок, шкаралупа, череп» | давньоіндійська |
skarfr «оцупок, пеньок» | давньоісландська |
*(s)ker- «різати, кроїти» | індоєвропейська |
šķẽrpele «черепок» | латиська |
kir̃pti «різати» | литовська |
цреп «горщик на квіти; черепок» | македонська |
crjop «тс.» | нижньолужицька |
czerep | польська |
*čerp- ( іє. *kerp-) | праслов’янська |
*k | праслов’янська |
*čerpъ | праслов’янська |
kerpetis «череп» | прусська |
че́реп «череп» | російська |
п «черепиця; черепок» | сербохорватська |
scharf «черепок» | середньонижньонімецька |
črep «черепок, кахля; череп» | словацька |
črép «черепок, череп» | словенська |
ко́рпа́ти «колупати» | українська |
чръп «черепок; череп» | українська |
чрѣпъ «глиняний горщик; цегла; череп» | церковнослов’янська |
střep «черепок» | чеська |
значенні «плести» | ? |
trzop «шкаралуща, оболонка; глиняний горщик, старий черепок» | ? |
скарб
через польське посередництво запозичено, очевидно, з давньоверхньонімецької мови;
двн. scerf «монета», раннє нвн. scher(p)f «тс.» пов’язані з двн. scarbоn «робити надрізи, карбувати», спорідненим із псл. *čerpъ, укр. череп;
виведення від псл. skъrbь «жаль, гризота» (Brückner 493; Брандт РФВ 24, 173) непереконливе;
р. бр. скарб, др. скарбъ, п. skarb, нл. škarba «лепта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наскарбля́тися
«наживатися»
підска́рбій
«скарбник»
(заст.)
скарбе́ць
«посуд, у якому заривають скарб»
скарбівни́к
скарбівни́ця
скарбівни́чий
«скарбник»
скарбі́вня́
скарбівці́
«прислуга в поміщицькому господарстві»
ска́рбни́к
скарбни́ця
скарбни́чий
«тс.»
скарбничи́ха
скарбни́чка
«шкатулка для коштовностей»
скарбо́вий
«казенний; заст. поміщицький»
скарбо́вня
«скарбниця»
скарбо́на
«скарбниця; карнавка; скарб»
скарбъ
«казна (1388); майно (1449)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скарб | білоруська |
scerf «монета» | давньоверхньонімецька |
scarbоn «робити надрізи, карбувати» | давньоверхньонімецька |
скарбъ | давньоруська |
škarba «лепта» | нижньолужицька |
scher(p)f «тс.» | нововерхньонімецька |
skarb | польська |
*čerpъ | праслов’янська |
skъrbь «жаль, гризота» | праслов’янська |
скарб | російська |
череп | українська |
Карпо́
через церковнословʼянську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Καρπός як чоловіче імʼя утворене на основі іменника κάρπος «плід», спорідненого з лат. carpo «зриваю», дінд. kṛpāṇaḥ «меч», двн. herbist «осінь», лит. kir̃pti «стригти», псл. *čеrръ, *čьr̥pati, укр. че́реп, черпа́ти;
р. болг. Карп, бр. Ка́рпа, Карп, стсл. Каръпъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Каріпо́н
Карпъ
(1430)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ка́рпа | білоруська |
Карп | болгарська |
Καρπός «плід» | грецька |
κάρπος | грецька |
herbist «осінь» | давньоверхньонімецька |
kṛpāṇaḥ «меч» | давньоіндійська |
carpo «зриваю» | латинська |
kir̃pti «стригти» | литовська |
*čеrръ | праслов’янська |
*č<SUP>ь</SUP>r̥pati | праслов’янська |
Карп | російська |
Каръпъ | старослов’янська |
че́реп | українська |
черпа́ти | українська |
Карп | українська |
ко́пра «висушений м’якуш плодів кокосової пальми, з якого добувають кокосову олію» (бот.)
запозичене, очевидно, через російське посередництво, з західноєвропейських мов;
порт. фр. англ. copra, н. Kópra «тс.» виводяться з мал. koppara «кокосовий горіх», що походить від гінді khōprā «тс.», пов’язаного з дінд. k(h)arparaḥ «черепок; шкаралупа; череп», спорідненим з псл. *сěrръ «череп», укр. че́реп;
р. ко́пра́, бр. болг. ко́пра, п. ч. слц. kopra, схв. кȍпра, слн. kópra «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
copra | англійська |
ко́пра | білоруська |
ко́пра | болгарська |
k(h)arparaḥ «черепок; шкаралупа; череп» | давньоіндійська |
koppara «кокосовий горіх» | малайська |
Kópra «тс.» | німецька |
kopra | польська |
copra | португальська |
*сěrръ «череп» | праслов’янська |
ко́пра́ | російська |
кȍпра | сербохорватська |
kopra | словацька |
kópra «тс.» | словенська |
че́реп | українська |
copra | французька |
kopra | чеська |
khōprā «тс.» | ? |
чару́пка «вічко в стільнику Г; оболонка, шкаралупа; комірка, чашечка ВеДо»
слово чару́нка виникло з чару́пка внаслідок помилки при передрукові машинопису «Російсько-українського словника» С. Іваницького і Ф. Шумлянського (Вінниця, 1918), що була повторена пізніше в кількох словниках;
суфіксальні утворення від [чару́п] «череп» ВеДо та [черу́па] «черепок» ВеДо, що є результатами видозміни слова че́реп;
болг. черу́пка «оболонка, шкаралупа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чару́нка
«вічко в стільнику»
черу́пка
«оболонка, шкаралупа; комірка, чашечка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
черу́пка «оболонка, шкаралупа» | болгарська |
чару́нка виникло з чару́пка «Російсько-українського словника» | ? |
Іваницького | ? |
Шумлянського | ? |
чару́п «череп» | ? |
черу́па «черепок» | ? |
че́реп | ? |
черепа́ня «алтея рожева, Althaea rosea L.» (бот.)
назва пов’язана з че́реп з огляду на подібність плодів цієї рослини до чашечок чи якихось інших череп’яних виробів;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
че́реп | ? |
черепа́ха «плазун, тіло якого вкрите панцирем; луска» (зоол.)
утворення витіснило з табуїстичних міркувань давніше желв (Зеленин 2, 53);
псл. *čerpaxa, похідне від *čerpъ (*čerpa), укр. че́реп;
р. черепа́ха «черепаха; [простий негодящий посуд]», бр. чарапа́ха, слн. črеpáha;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чарапа́ха
«беззубка, Anodonta»
(зоол.)
чарапи́ха
«жаба; ропуха»
(зоол.)
черепа́ня
«беззубка»
черепа́ховий
черепахува́тий
черепа́шачий
черепашеня́
черепа́шина
«панцир черепахи»
черепа́шка
черепа́шковий
черепа́шник
(геол.)
черепашный
чере́пу́ха
«їстівна ракушка, Anodonta cygnea; річкова черепаха, Emys lutaria»
черепу́шка
«беззубка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чарапа́ха | білоруська |
*čerpaxa | праслов’янська |
черепа́ха «черепаха; [простий негодящий посуд]» | російська |
črеpáha | словенська |
че́реп | українська |
желв | ? |
*čerpъ (*čerpa) | ? |
черпа́ти «набирати, діставати; (перен.) добувати, запозичати»
псл. *čerpti з первісним значенням «тяти, шарпати, рвати» (пор. р. [че́рпать] «рвати, шарпати (напр., про ведмедя)»);
розвиток значення: «відривати щось від цілості, відділяти долонею» → «набирати долонею щось сипке, рідке» → «переливати, відливати рідину»;
споріднене з лит. kir̃pti, kerpù «різати (ножицями), обтинати, стригти», лтс. cìrpt, cḕrpu/cìrpu «підрізати, обрізати», двн. herbist «осінь», лат. carpere, carpō «зривати, скубти; вибирати, розділяти», гр. ϰρώπιον «серп», ϰαρπός «плід», дінд. kṛpāṇa- «меч», хет. karp- «брати, збирати»;
іє. *(s)kerp-/(s)krep- «різати, тяти, відділяти, відривати»;
неприйнятними є зближення з нім. schöpfen «черпати» (Machek ESJČ 98) або з псл. *čerpъ, укр. че́реп (черепо́к) від «набирати воду черепком» → «черпати» (Sławski I 118);
р. че́рпать, бр. чэ́рпаць, п. czerpać, ч. čerpati, слц. čerpat’, вл. čerpać, нл. črĕś «тс.», болг. че́рпя «черпаю», м. црпе «черпає», схв. цр́псти, цр̀пати «черпати», слн. črépati «тс.; жадібно ковтати», čŕpati «черпати», стсл. чрѣти, чрьпати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́черпка
(тех.)
виче́рпливий
виче́рпний
зачере́ти
«зачерпнути»
зачерну́ти
заче́рти
зачеря́пити
«тс.»
ізчерну́ти
«вичерпати»
начерти
неви́черп
«невичерпність»
неви́черпальний
неви́че́рпний
черпа́к
«ківш, посудина для черпання; [вид рибальської сітки]»
черпакува́тий
черпа́лка
че́рпало
черпа́льний
черпа́льник
(спец.)
черпа́льня
«водочерпна машина на паперовій фабриці»
черпу́чий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чэ́рпаць | білоруська |
че́рпя «черпаю» | болгарська |
čerpać | верхньолужицька |
ϰρώπιον «серп» | грецька |
herbist «осінь» | давньоверхньонімецька |
kṛpāṇa- «меч» | давньоіндійська |
*(s)kerp-/(s)krep- «різати, тяти, відділяти, відривати» | індоєвропейська |
carpere | латинська |
cìrpt | латиська |
kir̃pti | литовська |
црпе «черпає» | македонська |
črĕś «тс.» | нижньолужицька |
schöpfen «черпати» | німецька |
czerpać | польська |
*čerpti «тяти, шарпати, рвати» (пор. р. [че́рпать] «рвати, шарпати (напр., про ведмедя) | праслов’янська |
*čerpъ | праслов’янська |
че́рпать | російська |
цр́псти | сербохорватська |
čerpat' | словацька |
črépati «тс.; жадібно ковтати»«черпати» | словенська |
čŕpati «тс.; жадібно ковтати»«черпати» | словенська |
чрѣти | старослов’янська |
че́реп «набирати воду черепком» (черепо́к) | українська |
від «набирати воду черепком» (черепо́к) | українська |
цр̀пати «черпати» | українська |
чрьпати | українська |
karp- «брати, збирати» | хетська |
čerpati | чеська |
значення: «відривати щось від цілості, відділяти долонею» | ? |
kerpù «різати (ножицями), обтинати, стригти» | ? |
cḕrpu/cìrpu «підрізати, обрізати» | ? |
carpō «зривати, скубти; вибирати, розділяти» | ? |
ϰαρπός «плід» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України