ЧЕРЕВ — ЕТИМОЛОГІЯ

че́рево «живіт, утроба»

псл. *červо;
зіставляється з прус. kērmens «тіло, живіт», дісл. hǫrund «м’ясо, тіло», двн. hërdo «шкура, шкіра» (Bern. I 150–151; Trautmann 128; Specht 79);
менш обґрунтовані зіставлення з дінд. kṛ́p «форма, фігура», ав. kǝrǝfš «тіло, постать», лат. corpus «тіло, тулуб», двн. hrëf «тс.», гр. πραπίς «грудочеревна перепона» (Ernout–Meillet I 258), з гот. haírþra «нутрощі» (Trautmann 128; Meillet Études 167–168);
іє. *(s)ker- «різати; шкіра»;
р. [че́ре́во, черёво] «черево», чре́воцсл.), бр. чэ́рава, др. черево «живіт; шкіра з живота», п. trzewo «нутрощі», ч. střevo «кишка», слц. črevo, вл. črjewo «тс.», нл. crjowo «кишки», полаб. crevǘ «тс.; нутрощі», болг. чре́во «(заст.) кишка; черево», черво́ «кишка», м. црево «кишки», схв. цре́во «кишка», слн. črevî «тс.; нижня частина живота», стсл. чрѣво «живіт; черево»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

надчеревни́й
начере́вний
начере́вник
очере́вина
очере́вити «вительбушити»
підочере́вина
підчере́в'я
підчере́вий
підчере́вина
підчеревни́й
підчере́вник
почере́вина «нижня частина черева; пронос; шльондра»
почере́вниця «кривавий пронос»
почере́вщина «пух на череві; платня або частування повії»
черева́н «пузань; (іхт.) гірчак, Rhodeus amarus»
черевани́стий
черева́нь
черева́нька «вид коропа, Cyprinus amarus» (іхт.)
черева́тець «молюск»
черева́тий
черева́тіти «ставати череватим; вагітніти»
черева́тки «гриби гастероміцети, Gasteromycetales» (бот.)
черева́ч «пузань; пуголовок»
череви́на «живіт»
череві́й «пузань»
чере́вни́й
черево
череву́га «череван; череванька» (іхт.)
череву́ля «пузань»
череву́ха «черевуга» (іхт.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kǝrǝfš «тіло, постать» авестійська
чэ́рава білоруська
чре́во «(заст.) кишка; черево» болгарська
črjewo «тс.» верхньолужицька
haírþra «нутрощі» готська
πραπίς «грудочеревна перепона» грецька
hërdo «шкура, шкіра» давньоверхньонімецька
hrëf «тс.» давньоверхньонімецька
kṛ́p «форма, фігура» давньоіндійська
hǫrund «м’ясо, тіло» давньоісландська
черево «живіт; шкіра з живота» давньоруська
*(s)ker- «різати; шкіра» індоєвропейська
corpus «тіло, тулуб» латинська
црево «кишки» македонська
crjowo «кишки» нижньолужицька
crevǘ «тс.; нутрощі» полабська
trzewo «нутрощі» польська
*červо праслов’янська
kērmens «тіло, живіт» прусська
че́ре́во російська
цре́во «кишка» сербохорватська
črevo словацька
črevî «тс.; нижня частина живота» словенська
чрѣво «живіт; черево» старослов’янська
черёво «черево» українська
чре́воцсл.) українська
черво́ «кишка» українська
střevo «кишка» чеська

доліче́рева «животом униз»

складний прислівник, утворений поєднанням прислівника до́лі «вниз», що походить від діл, з основою іменника че́рево;
закінчення -а з’явилося, очевидно, за аналогією до інших прислівників на -а іменного походження (вчо́ра, до́ма, довко́ла, донеда́вна і под.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
до́лі «вниз» ?
діл ?
че́рево ?
а ?
а (вчо́ра, до́ма, довко́ла, донеда́вна і под.) ?

зачери́тися «завагітніти» (?)

очевидно, результат спрощення незасвідченого *зачереви́тися, похідного від че́рево «живіт» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*зачереви́тися ?
че́рево «живіт» ?

почере́вниця «понос Нед; кривавий понос»

може бути зіставлене і з [черві́нка] «кривавий понос»;
очевидно, пов’язане з че́рево (тут, мабуть, у значенні [«шлунок»]);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черві́нка «кривавий понос» українська
че́рево (тут, мабуть, у значенні [«шлунок»]) українська

чере́ве́ць «зірочник середній, Stellaria media (L.) Cyr.; чебрець, Satureja L.; повитиця, Cuscuta L.; грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (L.) Medic.» (бот.)

не зовсім ясне;
можливо, назви пов’язані з черв-, оскільки майже всі ці рослини виткі або сланкі;
первісне *червець могло зазнати впливу слова че́рево (з огляду на отруйні властивості деяких із цих рослин);
Фонетичні та словотвірні варіанти

черевишник «грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (L.) Medic.»
чере́вка «повитиця льонова, Cuscuta epilinum Weihe»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
черв- ?
*червець (з огляду на отруйні властивості деяких із цих рослин) ?
че́рево (з огляду на отруйні властивості деяких із цих рослин) ?

череви́к «невисоке взуття (без халяв)»

псл. *červikъ, похідне від *červь(jь) (пор. стсл. чрѣвии «черевик») «черевний», утвореного від псл. *červo, укр. че́рево (спочатку черевики робили з тонкої шкіри, знятої з черева тварини);
р. [череви́к], бр. чараві́к, др. черевикъ, п. trzewik, ч. [střevíс], слц. [črievíky] (мн.), вл. ст. čirvik, нл. [crěwik], болг. [цре́вик];
Фонетичні та словотвірні варіанти

черевика́р
черевикъ
черевича́ «черевичок»
череви́чний
череви́чник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чараві́к білоруська
цре́вик болгарська
čirvik верхньолужицька
черевикъ давньоруська
crěwik нижньолужицька
trzewik польська
*červikъ праслов’янська
*červo праслов’янська
череви́к російська
črievíky (мн.) словацька
че́рево (спочатку черевики робили з тонкої шкіри, знятої з черева тварини) українська
střevíс чеська
*červь(jь) «черевний» (пор. стсл. чрѣвии «черевик») ?
čirvik ?

чере́вко «балабан, Falco cherrug Gray» (орн.)

назва пов’язана з че́рево, оскільки біле з темно-бурими плямами черево виділяється на тлі забарвлення інших частин тіла цього птаха (Воїнств.–Кіст. 163);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
че́рево ?

чере́вний «кутній (зуб)»

результат видозміни первісного [чере́нний] (зуб) «кутній (зуб)» унаслідок зближення з чере́вний «внутрішній», похідного від че́рево;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чере́нний «кутній (зуб)» (зуб) ?
чере́вний «внутрішній» ?
че́рево ?

чре́во «черево» (кн.)

запозичене через давньоруську мову зі старослов’янської або церковнослов’янської;
стсл. цсл. чрѣво «живіт; утроба» споріднене з укр. че́рево;
р. чре́во, др. цсл. чрhво, чрево «живіт, черево; нутрощі; безодня; здобич»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чрева́тий «здатний викликати щось»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чрhво давньоруська
чре́во російська
чрѣво «живіт; утроба» старослов’янська
че́рево українська
чрево «живіт, черево; нутрощі; безодня; здобич» українська
чрѣво «живіт; утроба» церковнослов’янська
чрhво церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України