ЧЕРВЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
че́рвень «шостий місяць року»
псл. *čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь «липень, червень», похідне (пасивний дієприкм. мин. ч.) від псл. *čr̥viti, утвореного від *čr̥vь, укр. черв;
назва пов’язана з черв, оскільки в червні розвиваються лялечки (черв’ячки) (Кравчук УМШ 1955/3, 62; Bern. I 173), з яких видобували червону фарбу (червець) (Sławski I 119);
пор. лит. kirmelių͂ «червень, (букв.) місяць хробаків»;
менш переконливе пов’язання (Holub–Kop. 91–92) з черво́ний як назвою місяця червоних квітів;
р. [че́рвень] (чол. р.) «червено», бр. чэ́рвень, [чэрвец], др. чьрвєнь, чьрвьць «липень», п. czerwiec «червень», ст. czyrwień, ч. červen «тс.», цсл. чрьвень «липень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
че́рве́ць
«тс.»
червне́вий
черцьо́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чэ́рвень | білоруська |
| чьрвєнь | давньоруська |
| kirmelių͂ «червень, (букв.) місяць хробаків» | литовська |
| czerwiec «червень» | польська |
| *čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь «липень, червень» | праслов’янська |
| *čr̥viti | праслов’янська |
| че́рвень «червено» (чол. р.) | російська |
| черв | українська |
| чэрвец | українська |
| чьрвьць «липень» | українська |
| чрьвень «липень» | церковнослов’янська |
| červen «тс.» | чеська |
| *čr̥vь | ? |
| черв | ? |
| kirmelių͂ «червень, (букв.) місяць хробаків» | ? |
| черво́ний | ? |
| czyrwień | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України