ЧЕПУРУН — ЕТИМОЛОГІЯ

чепу́ри́ти «прикрашати, прибирати»

псл. čepuriti sę, що є складним утворенням з експресивного префікса če- і дієслівної основи -puriti, яку зближують з -pyr- (р. растопы́рить і под.);
менш імовірні інші спроби пояснення: пов’язання з лтс. ceplīts (орн.) «волове очко», priekšcelis «нахаба» (Mühl.–Endz. I 373), з чапля (Соболевский РФВ 71/2, 447–448; Mikl. EW 30), з щепи́ти, р. ще́пка (Bern. I 343), з псл. čepьсь, укр. чепе́ць (Jacobson IJSLP 1/2, 1959, 276), з схв. ко̏чопēран «жвавий, рухливий, моторний» (Malinowski PF 5, 118), з псл. čubъ, п. czub, укр. чуб, з псл. pero, п. piero, укр. перо (Sławski I 128–129);
р. [чапури́ться] «надиматися, бундючитися; чепуритися», [чепори́ться, чепу́ри́ться] «величатися, пишатися», чо́порный «манірний, бундючний», бр. [чапуры́ць] «чепурити», п. czupurny «задерикуватий, визивний», [ciupurny, cupurny] «дотепний; задерикуватий», [(каш.) czupierzyc se] «по-чудернацькому одягатися», ч. čepýřiti se «сердитися», болг. чапу́ри «(він) сердиться без причини», схв. че̏перан «спритний, жвавий», слн. čopíriti se «надиматися, високо нестися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зчепурля́ти «очищати»
нечепу́ра
нечупуру́ха
очепури́ти «очистити»
чепури́стий
чепури́ха «чепуруха»
чепу́риця «тс.»
че́пурість «охайність»
че́пурка «чепуруха»
чепуркі́вна «дочка чепуруна»
чепурко́ «чепурун»
чепуркува́тий
чепу́рни́й «охайний, чистий, ошатний, гарний; манірний, церемонний»
чепурні́ти
чепуру́н
чепуру́ха
чепурче́нко «син-чепурун»
чіпу́ритися «чепуритися»
чіпу́рний «чепурний»
чопу́ритися «тс.»
чопу́рний
чупу́рний «тс.»
чупуру́н «чепурун»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чапуры́ць «чепурити» білоруська
чапу́ри «(він) сердиться без причини» болгарська
ceplīts «волове очко» (орн.) латиська
czub польська
piero польська
czupurny «задерикуватий, визивний» польська
čepuriti праслов’янська
čepьсь праслов’янська
čubъ праслов’янська
pero праслов’янська
ще́пка російська
чапури́ться «надиматися, бундючитися; чепуритися» російська
ко̏чопēран «жвавий, рухливий, моторний» сербохорватська
перан «спритний, жвавий» сербохорватська
čopíriti se «надиматися, високо нестися» словенська
чепе́ць українська
чуб українська
перо українська
чепори́ться українська
чепу́ри́ться «величатися, пишатися» українська
чо́порный «манірний, бундючний» українська
ciupurny «дотепний; задерикуватий» українська
cupurny «дотепний; задерикуватий» українська
czupierzyc se «по-чудернацькому одягатися» (каш.) українська
čepýřiti se «сердитися» чеська
če- ?
-pyr- (р. растопы́рить і под.) ?
priekšcelis «нахаба» ?
чапля ?
щепи́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України