ЧЕПУРИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
дженджеру́ха «франтиха, чепуруха»
походить від уг. gyöngysor «низка перлового намиста», яке складається з основ іменників gyöngy «перлина», запозиченого з тюркських мов (напр., тур. inci, крим.тат. инджи, уйг. jindžü «тс.»), у яких виводиться від кит. čen-ču «щирі перли», звідки також укр. р. же́мчуг, та sor «ряд, низка», можливо, спорідненого з комі sjort- «робити зарубки, пази», удм. (göri-)sjur «борозна»;
на оформленні українських іменників, прикметників, дієслів відбився, можливо, вплив відповідно чепуру́ха, чепури́стий, чепури́ти(ся);
на оформленні українських іменників, прикметників, дієслів відбився, можливо, вплив відповідно чепуру́ха, чепури́стий, чепури́ти(ся);
п. dżendżurzysty «надутий», ст. dziedierzysty «тс.» (з укр.), схв. ŋȗнђep] «якась прикраса (перли?); чепурун (?)», [ђèнђир] «багатий», [ђùинђýва] «скляна намистина, штучні перли», ђùнђyxa «тс.», [ђȗнђерити] «чепурити» (?), кинђýрити се «виряджатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джеджу́литися
джеджури́стий
дженджелу́ха
«тс.»
дженджури́стий
«кокетливий, чепуристий»
джиджули́ти
«тс.; пишатися Ж»
джиджули́тися
джиджулу́ха
джиджури́тися
«тс.»
джиджуру́ха
джинджигиля́стий
«кокетливий, вертлявий, франтуватий»
джинджиру́ха
«пихата, чванькувата жінка»
джинджули́ти
«чепурити»
джинджулу́ха
джинджури́стий
джинджури́тися
«кокетувати, чепуритися; хизуватися, чванитися ЛексПол»
джинджуру́ха
«франтиха, чепуруха»
джонджури́тися
«тс.»
джуджули́тися
«молодитися»
джунджури́стий
«тс.»
джуньджури́стий
«гордий, пихатий, чванливий»
джуньджури́тися
«пишатися, чванитися»
дзудзури́ха
«тс.»
наджинджу́рений
«набундючений, настовбурчений»
надзюндзю́ри́тися
«набундючитися»
приджиджу́ли́ти
«причепурити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čen-ču «щирі перли» | китайська |
| dżendżurzysty «надутий» | польська |
| же́мчуг | російська |
| ŋȗнђep «якась прикраса (перли?); чепурун (?)» | сербохорватська |
| gyöngysor «низка перлового намиста» | угорська |
| же́мчуг | українська |
| ђèнђир «багатий» | українська |
| ђùинђýва «скляна намистина, штучні перли» | українська |
| ђùнђyxa «тс.» | українська |
| ђȗнђерити «чепурити» (?) | українська |
| кинђýрити «виряджатися» | українська |
| gyöngy «перлина» | ? |
| sor «ряд, низка» | ? |
| sjort- «робити зарубки, пази» | ? |
| чепуру́ха | ? |
| чепури́стий | ? |
| чепури́ти | ? |
| ся | ? |
| dziedierzysty «тс.» (з укр.) | ? |
чепу́ри́ти «прикрашати, прибирати»
псл. čepuriti sę, що є складним утворенням з експресивного префікса če- і дієслівної основи -puriti, яку зближують з -pyr- (р. растопы́рить і под.);
менш імовірні інші спроби пояснення: пов’язання з лтс. ceplīts (орн.) «волове очко», priekšcelis «нахаба» (Mühl.–Endz. I 373), з чапля (Соболевский РФВ 71/2, 447–448; Mikl. EW 30), з щепи́ти, р. ще́пка (Bern. I 343), з псл. čepьсь, укр. чепе́ць (Jacobson IJSLP 1/2, 1959, 276), з схв. ко̏чопēран «жвавий, рухливий, моторний» (Malinowski PF 5, 118), з псл. čubъ, п. czub, укр. чуб, з псл. pero, п. piero, укр. перо (Sławski I 128–129);
р. [чапури́ться] «надиматися, бундючитися; чепуритися», [чепори́ться, чепу́ри́ться] «величатися, пишатися», чо́порный «манірний, бундючний», бр. [чапуры́ць] «чепурити», п. czupurny «задерикуватий, визивний», [ciupurny, cupurny] «дотепний; задерикуватий», [(каш.) czupierzyc se] «по-чудернацькому одягатися», ч. čepýřiti se «сердитися», болг. чапу́ри «(він) сердиться без причини», схв. че̏перан «спритний, жвавий», слн. čopíriti se «надиматися, високо нестися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зчепурля́ти
«очищати»
нечепу́ра
нечупуру́ха
очепури́ти
«очистити»
чепури́стий
чепури́ха
«чепуруха»
чепу́риця
«тс.»
че́пурість
«охайність»
че́пурка
«чепуруха»
чепуркі́вна
«дочка чепуруна»
чепурко́
«чепурун»
чепуркува́тий
чепу́рни́й
«охайний, чистий, ошатний, гарний; манірний, церемонний»
чепурні́ти
чепуру́н
чепуру́ха
чепурче́нко
«син-чепурун»
чіпу́ритися
«чепуритися»
чіпу́рний
«чепурний»
чопу́ритися
«тс.»
чопу́рний
чупу́рний
«тс.»
чупуру́н
«чепурун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чапуры́ць «чепурити» | білоруська |
| чапу́ри «(він) сердиться без причини» | болгарська |
| ceplīts «волове очко» (орн.) | латиська |
| czub | польська |
| piero | польська |
| czupurny «задерикуватий, визивний» | польська |
| čepuriti | праслов’янська |
| čepьсь | праслов’янська |
| čubъ | праслов’янська |
| pero | праслов’янська |
| ще́пка | російська |
| чапури́ться «надиматися, бундючитися; чепуритися» | російська |
| ко̏чопēран «жвавий, рухливий, моторний» | сербохорватська |
| перан «спритний, жвавий» | сербохорватська |
| čopíriti se «надиматися, високо нестися» | словенська |
| чепе́ць | українська |
| чуб | українська |
| перо | українська |
| чепори́ться | українська |
| чепу́ри́ться «величатися, пишатися» | українська |
| чо́порный «манірний, бундючний» | українська |
| ciupurny «дотепний; задерикуватий» | українська |
| cupurny «дотепний; задерикуватий» | українська |
| czupierzyc se «по-чудернацькому одягатися» (каш.) | українська |
| čepýřiti se «сердитися» | чеська |
| če- | ? |
| -pyr- (р. растопы́рить і под.) | ? |
| priekšcelis «нахаба» | ? |
| чапля | ? |
| щепи́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України