ЧАЇНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ча́йка «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.; мартин звичайний, Larus ridibundus L.» (орн.)
псл. čajьka, похідне від *čaja «тс.», що є звуконаслідувальним утворенням від крику птаха *kē або *kjaj-, звідки *čaj-;
подібні назви лтс. kaĩja, фін. kajava, [kaika], дінд. kā́kas «ґава», двн. снн. kâ «ґава; галка»;
зіставлення з двн. heigir «сіра чапля», свн. heiger «тс.», дінд. kēkā «крик павича», лит. kéikti «лаяти, проклинати» (Bern. I 134, IF 8, 284–285) та з причаї́тися (Brückner 72, KZ 48, 198) малоймовірні;
р. бр. болг. ча́йка, др. чаица «вид птаха», п. czajka, ч. čejka, ст. čějka, слц. čajka, вл. ščejca «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.», слн. čájсa, стсл. чаика;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чаєня́
ча́єчка
«чайка»
чаї́ний
чаї́ник
«чаєня (у казці)»
ча́йкові
(орн.)
ча́йчин
че́йка
«чайка»
чойка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ча́йка | білоруська |
| ча́йка | болгарська |
| ščejca «чайка звичайна, Vanellus vanellus L.» | верхньолужицька |
| kâ «ґава; галка» | давньоверхньонімецька |
| heigir «сіра чапля» | давньоверхньонімецька |
| kā́kas «ґава» | давньоіндійська |
| kēkā «крик павича» | давньоіндійська |
| чаица «вид птаха» | давньоруська |
| kaĩja | латиська |
| kéikti «лаяти, проклинати» | литовська |
| czajka | польська |
| čajьka | праслов’янська |
| ча́йка | російська |
| heiger «тс.» | середньоверхньнімецька |
| kâ «ґава; галка» | середньонижньонімецька |
| čajka | словацька |
| čájсa | словенська |
| чаика | старослов’янська |
| kajava | фінська |
| čejka | чеська |
| *čaja «тс.» | ? |
| *kē | ? |
| *čaj- | ? |
| kaika | ? |
| причаї́тися | ? |
| čějka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України