ЧАХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́хнути «хиріти, марніти; холонути»

не зовсім ясне;
можливо, виникло на основі незасвідченого сх.-сл. *čaznǫti (‹*čеznǫti), укр. че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у)жас, укр. тряхну́титрясти́);
зближувалося також з лит. kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» (Machek Recherches 29);
менш імовірні інші зіставлення: з гр. ϰάγϰανος «висохлий, сухий», лит. keñkti «вадити, шкодити» (Petersson AfSlPh 34, 379; Ильинский РФВ 70, 266–267), з н. hager «худий, виснажений» (Bern. I 133) або з ча́діти (Machek LP 1953/4, 121);
р. ча́хнуть «чахнути», бр. ча́хнуць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́чахлий «охололий, остиглий»
причаха́ти «гаснути, в’янути»
ча́хлий «хирлявий, змарнілий»
чахо́тка «сухоти»
чахо́то́чний «сухотний»
че́хнути
чхну́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́хнуць «тс.» білоруська
ϰάγϰανος «висохлий, сухий» грецька
kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» литовська
keñkti «вадити, шкодити» литовська
hager «худий, виснажений» німецька
ча́хнуть «чахнути» російська
че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у) українська
тряхну́ти українська
трясти́ українська
*čaznǫti (‹*čеznǫti) ?
жас ?
ча́діти ?

чахни́ця «грудниця волохата, Linosyris villosa DС.» (бот.)

назва, можливо, пов’язана з ча́хнути, оскільки це зілля використовувалося з лікувальною метою;
р. [ча́хница] «тс.» Даль;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́хница «тс.» російська
ча́хнути ?

чо́гнути «чахнути»

не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації слів ча́хнути (див.) і чо́вгати (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́хнути ?

чя́кнути «нахилятися, лягати»

неясне;
можливо, результат фонетичного й семантичного розвитку слова ча́хнути;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́хнути ?

чаха́ти «відтинати, відламувати Г; здирати кору; квапливо віддалятися, швидко йти Нед»

звуконаслідувальне утворення, аналогічне до ба́хати, гу́пати тощо;
бр. [ча́хаць] «ходити (про стінний годинник)», п. czach (звуконаслідувальний вигук – «рубнути»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

відчахну́ти «відламати гілку від стовбура»
чах «звуконаслідування, що імітує швидкі й легкі рухи»
ча́хкати «пихкати, пахкати, хлюпати, шорхати»
чахкоті́ти «пихкотіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́хаць «ходити (про стінний годинник)» білоруська
czach (звуконаслідувальний вигук -- «рубнути») польська
ба́хати ?
гу́пати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України