ЧАРКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ча́ра «старовинна посудина, з якої п’ють вино»
псл. čara;
припускається спорідненість з дінд. carúḥ «казан», гр. ϰύρνα, ϰέρνος, ϰέρνον «чаша для офірувань», дірл. coire ( *ku̯rii̯o-) «казан», кімр. pair, дісл. hverr «тс.», hverna «горщик», гот. ƕaírnei «череп» (Fick I 24, 385; Zupitza GG 57–58; Uhlenbeck 44; Hirt BB 24, 248);
за іншою версією, запозичення з тюркських мов;
пор. алт. тат. čara «велика чашка», монг. čara, сara «металева миска» (Мелиоранский ИОРЯС 10/4, 133; Bern. I 136; Brückner 72; Sławski I 113; Sł. prasł. II 112–113; Schrader Reallexikon I 369);
походження тюркських і монгольських слів неясне (Ramstedt 422);
р. бр. ча́ра, др. чара, п. czara;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зачарко́ваний
«запитий із чарки»
при́чарок
«закуска»
чарка
ча́рка
чаркови́й
чаркува́ти
«випивати; [пригощати горілкою]»
чаркува́тися
«цокатися; випивати»
чарчи́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čara «велика чашка» | алтайська |
| ча́ра | білоруська |
| ƕaírnei «череп» | готська |
| ϰύρνα | грецька |
| carúḥ «казан» | давньоіндійська |
| coire «казан» ( *ku̯rii̯o-) | давньоірландська |
| hverr «тс.» | давньоісландська |
| чара | давньоруська |
| pair | кімрська |
| čara | монгольська |
| czara | польська |
| čara | праслов’янська |
| ча́ра | російська |
| čara «велика чашка» | татарська |
| ϰέρνος | ? |
| ϰέρνον «чаша для офірувань» | ? |
| hverna «горщик» | ? |
| čara «велика чашка» | ? |
| сara «металева миска» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України