ЧАЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́лий «сірий, сіро-брунатний, буланий»

запозичення з тюркських мов;
тур. телеут. уйг. чал «сірий, сивий; чалий»;
р. ча́лый;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чалі́тися «сивіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́лый російська
чал «сірий, сивий; чалий» телеутський
чал «сірий, сивий; чалий» турецька
чал «сірий, сивий; чалий» уйгурська

ча «вигук, яким підганяють (повертають праворуч або ліворуч) волів; вигук, яким підганяють коней»

рум. сеа «вигук, яким повертають волів праворуч», [ceala] «тс.», як і слц. čа «вигук, яким підганяють (повертають праворуч) тяглову худобу», čаle «тс.», ч. čá «тс.», пов’язується з уг. csá, csále «тс.»;
запозичення з румунської або словацької мови;
ч. čá «вигук, яким підганяють волів», слц. čа «цабе», вигук, яким підганяють волів, слн. [čá] «цабе»;
п. [cza] «цабе»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ча́ла́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cza «цабе» польська
сеа «вигук, яким повертають волів праворуч» румунська
čа «вигук, яким підганяють (повертають праворуч) тяглову худобу» словацька
čа «цабе» словацька
čá «цабе» словенська
csá угорська
čá «тс.» чеська
čá «вигук, яким підганяють волів» чеська
ceala «тс.» ?
čаle «тс.» ?
csále «тс.» ?

чабала́ «вигук, яким повертають волів праворуч (цабе)»

результат контамінації вигуків ча́ла́ та цабе́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цабе́ українська
ча́ла́ ?

ча́лити «прив’язувати (корабель, човен) линвою; підпливати до берега; ставати на причал; (поет.) прямувати до якоїсь мети»

існують малопереконливі пов’язання з лит. kálpa «перекладка на санях», kìlpa «стремено, петля», двн. halb «руків’я», halftra «вуздечка» (Zupitza GG 116), з гр. ϰάλως «линва, мотуз», вірм. k‘uł (род. в. kłoy) «линва» (Petersson AfSlPh 36, 154–155; Schrader Reallexikon II 500), з гр. ϰέλλω «притягаю, приганяю до берега» (Горяев 407), з тур. c̦almak «обмотувати» (Bern. I 135; Lokotsch 32);
певної етимології не має;
р. ча́лить, бр. ча́ліць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зчал (спец.)
зча́лка (спец.)
зча́лок «линва»
зча́лювати «з’єднувати, сточувати»
оча́ло «пристосування для закріплення сталевої линви»
підча́лок (морськ.)
поча́лка «барка, якою колись перевозили хліб»
прича́л
прича́льний
чал «линва, трос»
ча́литися «підкрадатися; знатися, приятелювати»
ча́лка «місце розвантажування або остаточної стоянки плоту (на Дніпрі)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́ліць білоруська
k'uł «линва» (род. в. kłoy)(Petersson AfSlPh 36, 154--155; Schrader Reallexikon II 500) вірменська
ϰάλως «линва, мотуз» грецька
ϰέλλω «притягаю, приганяю до берега» грецька
halb «руків’я» давньоверхньонімецька
kálpa «перекладка на санях» литовська
ча́лить російська
c̦almak «обмотувати» турецька
kìlpa «стремено, петля» ?
halftra «вуздечка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України