ЧАВУНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
чаву́н «сплав заліза з вуглецем; горщик із такого сплаву»
запозичення з тюркських мов;
пор. чув. tšugun, кар. крим.-тат. чоjун «чавун», балкар. чоюн, чаг. č̀üjun, аз. чуƑун, тат. чуjын «тс.»;
пов’язувалося також (Младенов 688) з лат. cūdo «б’ю, кую», нвн. hauen «бити, вдаряти», що зводяться до іє. *kou-/keu- «кувати»;
р. болг. чугу́н, бр. чыгу́н, п. [czugun, czuhun], схв. tùgum «велика мідна посудина на воду»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чаву́нка
«залізниця; пічка»
(заст.)
чавунъ
чагу́н
чагу́нка
«вузькоколійна залізниця»
чау́н
«тс.»
чау́нка
чегу́нка
«тс.»
чугу́нка
«тс.»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чуƑун | азербайджанська |
| чоюн | балкарська |
| чыгу́н | білоруська |
| чугу́н | болгарська |
| *kou-/keu- «кувати» | індоєвропейська |
| чоjун «чавун» | караїмська |
| чоjун «чавун» | кримсько-татарська |
| cūdo «б’ю, кую» | латинська |
| hauen «бити, вдаряти» | нововерхньонімецька |
| czugun | польська |
| czuhun | польська |
| чугу́н | російська |
| tùgum «велика мідна посудина на воду» | сербохорватська |
| чуjын «тс.» | татарська |
| č̀üjun | чагатайська |
| tšugun | чуваська |
| tšugun | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України