ЧАВКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ча́вкати «голосно плямкати»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне га́вкати, ка́вкати, ша́вкати і под;
р. ча́вкать, бр. чвя́каць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ча́вати
«шамкотіти До; повільно їсти Корз»
чавкоті́ти
«плямкати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чвя́каць | білоруська |
ча́вкать | російська |
га́вкати | ? |
ка́вкати | ? |
ша́вкати | ? |
фі́вкати «свистіти (зокрема, про іволгу), присвистувати Г, Куз, Me, швидко кидати О»
звуконаслідувальне утворення;
до словотвору пор. га́вкати, ня́вкати, ча́вкати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
га́вкати | українська |
ня́вкати | українська |
ча́вкати | українська |
чва́кати «плямкати; хлюпати»
припускається зв’язок з р. [ча́кать] «стукати», ч. čakat «бризкати»;
можливо, також результат метатези у слові ча́вкати;
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до джвя́кати;
р. чва́кать, бр. чвя́каць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чвакоті́ти
чвя́кати
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чвя́каць «тс.» | білоруська |
ча́кать «стукати» | російська |
чва́кать | російська |
čakat «бризкати» | чеська |
ча́вкати | ? |
джвя́кати | ? |
хря́вкати «жадібно ковтати, жадібно їсти»
експресивне утворення, що виникло на основі слів хря́скати «жадібно їсти» та ча́вкати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хря́скати «жадібно їсти» | ? |
ча́вкати | ? |
цо́пкати «прицмакувати»
похідне утворення від вигуку *цоп, що імітує плямкання;
до словотвору пор. чо́пкати, ча́вкати тощо;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*цоп | ? |
чо́пкати | ? |
ча́вкати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України