ЧАВКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́вкати «голосно плямкати»

звуконаслідувальне утворення, аналогічне га́вкати, ка́вкати, ша́вкати і под;
р. ча́вкать, бр. чвя́каць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ча́вати «шамкотіти До; повільно їсти Корз»
чавкоті́ти «плямкати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чвя́каць білоруська
ча́вкать російська
га́вкати ?
ка́вкати ?
ша́вкати ?

фі́вкати «свистіти (зокрема, про іволгу), присвистувати Г, Куз, Me, швидко кидати О»

звуконаслідувальне утворення;
до словотвору пор. га́вкати, ня́вкати, ча́вкати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́вкати українська
ня́вкати українська
ча́вкати українська

чва́кати «плямкати; хлюпати»

припускається зв’язок з р. [ча́кать] «стукати», ч. čakat «бризкати»;
можливо, також результат метатези у слові ча́вкати;
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до джвя́кати;
р. чва́кать, бр. чвя́каць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чвакоті́ти
чвя́кати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чвя́каць «тс.» білоруська
ча́кать «стукати» російська
чва́кать російська
čakat «бризкати» чеська
ча́вкати ?
джвя́кати ?

хря́вкати «жадібно ковтати, жадібно їсти»

експресивне утворення, що виникло на основі слів хря́скати «жадібно їсти» та ча́вкати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хря́скати «жадібно їсти» ?
ча́вкати ?

цо́пкати «прицмакувати»

похідне утворення від вигуку *цоп, що імітує плямкання;
до словотвору пор. чо́пкати, ча́вкати тощо;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*цоп ?
чо́пкати ?
ча́вкати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України