ЦІКАВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ціка́вий
запозичення з польської мови;
п. ciekawy «цікавий; який має добрий нюх; (ст.) такий, що швидко минає» за допомогою суфікса -aw(y) утворено від основи дієслова ciec (ciekę) «текти (течу)»;
р. [тека́вый, чекавый, цика́вый] «цікавий; сварливий?», бр. ціка́вы, ч. těkavý «скороминущий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заціка́влений
заціка́вленість
заціка́влення
цікави́на
«цікава людина»
ціка́вити
ціка́вість
цѣкавій
цяка́вий
«цікавий; дотепний; дивний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ціка́вы | білоруська |
| ciekawy «цікавий; який має добрий нюх; (ст.) такий, що швидко минає» | польська |
| тека́вый | російська |
| чекавый | українська |
| цика́вый «цікавий; сварливий?» | українська |
| těkavý «скороминущий» | чеська |
| ciec «текти (течу)» (ciekę) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України