ЦЯВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
цяв «вигук, що імітує гавкання собаки (цуценяти)»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне дзяв;
р. тяв, бр. цяў;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ця́вкати
«гавкати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цяў | білоруська |
| тяв | російська |
| дзяв | ? |
дзяв (вигук, що передає гавкання цуценяти)
звуконаслідувальне утворення, аналогічне гав;
р. тяв, бр. дзя́ўкаць «гавкати», п. dziawkać, dziaukać «тс.», болг. джяв (вигук, що передає гавкання), джаф «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзя́вір
«дзявкання»
дзявк
«тс.»
дзя́вкало
дзя́вкати
«гавкати; [настирливо, невідступно просити МСБГ]»
дзя́вкіт
дзявкоті́ти
дзявку́н
цяв
«тс.»
ця́вкати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзя́ўкаць «гавкати» | білоруська |
| джяв (вигук, що передає гавкання) | болгарська |
| dziawkać «тс.» | польська |
| dziaukać «тс.» | польська |
| тяв | російська |
| джаф «тс.» | українська |
| гав | ? |
ця́вка «галка (кавка), Coloeus (corvus) monedula L.» (орн.)
результат експресивної видозміни слова [ка́вка] «тс.», можливо, внаслідок зближення звуконаслідування кав, що позначає крик цих птахів, з вигуком цяв;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́вка «тс.» | ? |
| кав | ? |
| цяв | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України