ЦУЦИ — ЕТИМОЛОГІЯ
цу́цик «песик»
субстантивні утворення від звуконаслідувального вигуку цу-цу́ (цю-цю́), подібні до лит. čiučius «пес», похідного від čiučiu «вигук для підкликання собак»;
р. цу́цик (з укр. – ССРЛЯ 17, 722), [цу́цка], бр. цю́цька, п. [ciucia, cucek], вл. tśutśo «пес», м. цуце, схв. цу́цак, слн. cūcek;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цуц
«пес»
цуца́к
«песик»
цуценя́
цю́нечка
цю́цик
«песик»
цю́цік
«дерев’яний ґудзик»
цюцько́
«пес»
цю́ця
«песик»
(дит.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цю́цька | білоруська |
| tśutśo «пес» | верхньолужицька |
| čiučius «пес» | литовська |
| цуце | македонська |
| ciucia | польська |
| cucek | польська |
| цу́цик (з укр. -- ССРЛЯ 17, 722) | російська |
| цу́цак | сербохорватська |
| cūcek | словенська |
| цу́цка | українська |
| цу-цу́ (цю-цю́) | ? |
| čiučiu «вигук для підкликання собак» | ? |
цу-цу́ «вигук для підкликання собак»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до лит. čiučiu, н. zschu! zschu! «тс.»;
р. [цуцу́], п. сіu-сіu, вл. ću ću, нл. tśu tśu, схв. цу̏ки! «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цуцу́кати
«підкликати собаку»
цю-цю́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ću ću | верхньолужицька |
| čiučiu | литовська |
| tśu tśu | нижньолужицька |
| zschu! zschu! «тс.» | німецька |
| сіu-сіu | польська |
| цуцу́ | російська |
| ки «тс.» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України