ЦУПКА — ЕТИМОЛОГІЯ

цуп «вигук, що позначає швидку дію, хапання, удар»

звуконаслідувальне утворення, аналогічне до туп, ту́пати;
неприйнятні пов’язання з н. zupfen «смикати» (Шелудько 53) та зіставлення з п. сuрnąć «припасти до землі» (Sławski I 110);
бр. цуп, п. сuр, сuрnąć «тупнути», ч. сuр «вигук, що відтворює звук при ступанні», cupati, cupnouti «падати» (з дерева, про плоди), слц. cupat’ «тупотіти», схв. цу̏пкати «підстрибувати», болг. [цупа́р] «вигук на позначення удару», м. цупка «підстрибує»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оцу́пнути «задубіти»
оцу́пти «тс.»
цупа́н «щиголь; удар по лобу»
цу́пати «тупати»
цу́пити «хапати, тягти; красти»
цу́пкати «тупотіти»
цу́пки́й
цю́пати «цілувати Г; дріботіти Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цуп білоруська
цупа́р «вигук на позначення удару» болгарська
цупка «підстрибує» македонська
zupfen «смикати» німецька
сuрnąć «припасти до землі» польська
сuр польська
пкати «підстрибувати» сербохорватська
cupat' «тупотіти» словацька
сuрnąć «тупнути» українська
сuр «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) чеська
cupati «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) чеська
cupnouti «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) чеська
туп ?
ту́пати ?

цю́пати «цілувати» (дит.)

звуконаслідувальне утворення, подібне до дзю́бати, ту́пати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́пка «поцілунок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзю́бати ?
ту́пати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України