ЦУПИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
цуп «вигук, що позначає швидку дію, хапання, удар»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до туп, ту́пати;
неприйнятні пов’язання з н. zupfen «смикати» (Шелудько 53) та зіставлення з п. сuрnąć «припасти до землі» (Sławski I 110);
бр. цуп, п. сuр, сuрnąć «тупнути», ч. сuр «вигук, що відтворює звук при ступанні», cupati, cupnouti «падати» (з дерева, про плоди), слц. cupat’ «тупотіти», схв. цу̏пкати «підстрибувати», болг. [цупа́р] «вигук на позначення удару», м. цупка «підстрибує»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оцу́пнути
«задубіти»
оцу́пти
«тс.»
цупа́н
«щиголь; удар по лобу»
цу́пати
«тупати»
цу́пити
«хапати, тягти; красти»
цу́пкати
«тупотіти»
цу́пки́й
цю́пати
«цілувати Г; дріботіти Нед»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цуп | білоруська |
цупа́р «вигук на позначення удару» | болгарська |
цупка «підстрибує» | македонська |
zupfen «смикати» | німецька |
сuрnąć «припасти до землі» | польська |
сuр | польська |
пкати «підстрибувати» | сербохорватська |
cupat' «тупотіти» | словацька |
сuрnąć «тупнути» | українська |
сuр «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) | чеська |
cupati «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) | чеська |
cupnouti «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) | чеська |
туп | ? |
ту́пати | ? |
цу́брити «тягти, цупити»
можливо, результат контамінації слів цу́пити та етимологічно нез’ясованого р. ти́брить «красти, цупити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підцо́брити
«вкрасти, натягти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ти́брить «красти, цупити» | російська |
цу́пити | ? |
цурпе́ли́ти «тягти, волочити»
експресивне утворення на основі слів цу́пити, цу́рпа́лок;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цу́пити | ? |
цу́рпа́лок | ? |
о́цу́пок «обрубок, уламок»
очевидно, похідне утворення від звуконаслідувального кореня [цуп] (звук від удару при відрубуванні);
р. [оцупок] «обрубок дерева», [оцы́пок] «товста палка, кийок», бр. [ацу́пак] «оцупок; малорослий товстун; телепень», п. ocupek «коротка, але товста колода дерева» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
оцо́пок
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ацу́пак «оцупок; малорослий товстун; телепень» | білоруська |
ocupek «коротка, але товста колода дерева» (з укр.?) | польська |
оцупок «обрубок дерева» | російська |
оцы́пок «товста палка, кийок» | українська |
цуп (звук від удару при відрубуванні) | ? |
цупе́чка «маленька люлька»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення, пов’язане з вигуком цуп (див.) або з польським словом звуконаслідувального походження ciup, що вживається у вислові złożyć usta w ciup «стиснути губи»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цуп | ? |
ciup «стиснути губи» | ? |
цу́ппа! «вигук на позначення швидкої дії, стрибка»
звуконаслідувальне утворення, що являє собою ускладнений варіант (підсилювальну форму) семантично близького вигуку цуп (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цуп | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України