ЦОКОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

фолькоті́ти «шепелявити, неясно говорити»

звуконаслідувальне утворення;
до словотвору пор. грюкоті́ти, цокоті́ти і под;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грюкоті́ти українська
цокоті́ти українська

цок «вигук, що імітує звук від різкого удару»

звуконаслідувальне утворення;
р. бр. цок, болг. цък, м. цак, схв. ца̏к, слн. cokоtáti «цокати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цок-цо́к «вигук, що відтворює хід годинника»
цо́кати
цо́кіт
цокота́йло «базіка»
цокота́ти
цокоті́ти
цокотне́ча
цокотня́ «різкий стукіт; цокотання; [швидка розмова]»
цокотня́ва
цокоту́н «балакун, щебетун»
цокоту́ха «щебетуха; [дерев’яний дзвіночок на шиї в худоби]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цок білоруська
цък болгарська
цак македонська
цок російська
к сербохорватська
cokоtáti «цокати» словенська

цокалка «плиска біла, Motacilla alba L.» (орн.)

похідне утворення від основи дієслова цо́кати, цокоті́ти з огляду на дзвінке щебетання (цокотіння) цих птахів;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цо́кати ?
цокоті́ти (цокотіння) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України