ЦОКОТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
токота́ти «розмірено і часто стукати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до цо́кати, цокота́ти;
р. [то́кать] «стукати», [ток] (вигук, що передає стук), [ток-ток] «тс.», нл. tokotaś «постійно спотикатися, хитатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
то́кот
«биття»
(про серце)
токоті́ти
«тс.»
токо́тниця
«артерія; аорта»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tokotaś «постійно спотикатися, хитатися» | нижньолужицька |
то́кать «стукати» | російська |
ток (вигук, що передає стук) | російська |
ток-ток «тс.» | російська |
цо́кати | українська |
цокота́ти | українська |
чекота́ти «скрекотати»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до сокота́ти, цокота́ти і под;
р. [чекота́ть] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чекота́ть «тс.» | російська |
цокота́ти | українська |
сокота́ти | ? |
цок «вигук, що імітує звук від різкого удару»
звуконаслідувальне утворення;
р. бр. цок, болг. цък, м. цак, схв. ца̏к, слн. cokоtáti «цокати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цок-цо́к
«вигук, що відтворює хід годинника»
цо́кати
цо́кіт
цокота́йло
«базіка»
цокота́ти
цокоті́ти
цокотне́ча
цокотня́
«різкий стукіт; цокотання; [швидка розмова]»
цокотня́ва
цокоту́н
«балакун, щебетун»
цокоту́ха
«щебетуха; [дерев’яний дзвіночок на шиї в худоби]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цок | білоруська |
цък | болгарська |
цак | македонська |
цок | російська |
к | сербохорватська |
cokоtáti «цокати» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України