ЦИГАРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сига́ра
запозичення з французької мови;
фр. cigare, cigarette походять від ісп. cigarro, яке загальноприйнятого пояснення не має;
р. сига́ра, бр. цыга́ра, п. cygaro, ч. cigáro, cigára, слц. вл. cigara, болг. схв. цига́ра, м. цигара, слн. cigára;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сигаре́та
сигаре́тник
сига́рка
сига́рник
сига́рниця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыга́ра | білоруська |
| цига́ра | болгарська |
| cigara | верхньолужицька |
| cigarro | іспанська |
| цигара | македонська |
| cygaro | польська |
| сига́ра | російська |
| цига́ра | сербохорватська |
| cigara | словацька |
| cigára | словенська |
| cigare | французька |
| cigarette | французька |
| cigáro | чеська |
| cigára | чеська |
цига́рка
через посередництво німецької та французької мов (н. Zigarre «сигара», фр. cigare «тс.») запозичене з іспанської;
ісп. cigarro «тс.» утворене від слова з мови майя siqar «курити скручене тютюнове листя»;
р. цига́рка (заст.), бр. цыга́рка, п. cygaro «сигара», ч. cigáro, слц. вл. cigara «тс.», нл. cуgara «тс.», болг. цига́ра «самокрутка, сигарета, цигарка», м. цигара «тс.», схв. цига́р «тс.», слн. cigaråta «цигарка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цига́ра
«сигара»
(заст.)
цигарни́к
«портсигар»
цига́рник
«той, хто виготовляє цигарки або торгує ними»
цига́рниця
цига́рничка
цига́ро
«тс.»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыга́рка | білоруська |
| цига́ра «самокрутка, сигарета, цигарка» | болгарська |
| cigara «тс.» | верхньолужицька |
| cigarro «тс.» | іспанська |
| цигара «тс.» | македонська |
| cуgara «тс.» | нижньолужицька |
| cygaro «сигара» | польська |
| цига́рка (заст.) | російська |
| цига́р «тс.» | сербохорватська |
| cigara «тс.» | словацька |
| cigaråta «цигарка» | словенська |
| cigáro | чеська |
| siqar «курити скручене тютюнове листя» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України