ЦИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ци «вигук, яким підганяють коней; вигук для підкликання кіз»
очевидно, скорочений варіант вигуку аци́, що виник унаслідок відпадіння початкового а-;
п. сі сі сі «вигук, яким підкликають котів; вигук, яким підкликають телят», ч. сі! «вигук, яким підкликають або відганяють курей, гусей, кіз і т. ін.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ці
«вигук, що ним підганяють кіз»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сі сі сі «вигук, яким підкликають котів; вигук, яким підкликають телят» | польська |
сі! «вигук, яким підкликають або відганяють курей, гусей, кіз і т. ін.» | чеська |
аци́ | ? |
ци «чи»
пов’язане з др. цѣ «хоч, проте», стсл. цѣ «але, також, адже; однак, проте, хоч; якби; хіба, тільки», для яких реконструюється псл. *сě ‹ *kai/koi, що розглядається як відмінкова форма займенникового кореня іє. *ku̯o- (ЭССЯ 3, 173, 194);
зіставлялося з гр. ϰαί «і, так само» (Bern. I 122; Boisacq 390; Trautmann 112; проти Meillet MSL 8, 283) та з лит. kaĩ «коли, тоді як, для того щоб» (Vondrák 2, 452; Solmsen KZ 33, 300; 44, 190; Sadn.–Aitz. HWb. 220);
припускається спорідненість з гр. ποĩ «куди, куди-небудь», що теж є застиглою відмінковою формою (місц. в. одн.) (ЭССЯ 3, 173);
бр. ці «тс.», др. ци «хіба, чи, якщо», цы «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ці «тс.» | білоруська |
ϰαί «і, так само» | грецька |
ποĩ «куди, куди-небудь» | грецька |
цѣ «хоч, проте» | давньоруська |
ци «хіба, чи, якщо» | давньоруська |
*ku̯o- | індоєвропейська |
kaĩ «коли, тоді як, для того щоб» | литовська |
*сě | праслов’янська |
цѣ «але, також, адже; однак, проте, хоч; якби; хіба, тільки» | старослов’янська |
цы «тс.» | українська |
куди́сьцика «кудись»
очевидно, складне утворення з прислівника куди́сь, частки (-)ци(-), яка походить з *ti (ти), енклітичної форми давального відмінка однини займенника ти, і елемента -ка (мабуть, суфіксального походження);
бр. куды́сьці «кудись»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
куды́сьці «кудись» | білоруська |
куди́сь | ? |
ци | ? |
*ti (ти) | ? |
ти | ? |
-ка (мабуть, суфіксального походження) | ? |
чи́па-га-чи́па «вигук для вгамовування собак»
результат видозміни форми ци «геть», вжитої подвійно у сполученні з часткою га;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ци «геть» | ? |
га | ? |
цік «вигук, яким підганяють овець»
можливо, пов’язане з вигуком ци (яким підганяють коней): ци › цикати «казати ци» › цікати › цік;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ци «казати ци» (яким підганяють коней): ци › цикати | ? |
цікати | ? |
цік | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України