ЦЕРБЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
це́рбер «триголовий (або п’ятдесятиголовий) пес із гривою і зміїним хвостом, що, за давньогрецькою міфологією, охороняв вхід до підземного царства; (перен.) грізний і пильний охоронець» (міф.)
запозичення з латинської мови;
лат. Cerberus «тс.» походить від гр. Κέρβερος «тс.», яке зіставляється з дінд. karbaráḥ «плямистий, крапчастий», śárvaraḥ, śabá-laḥ «тс.»;
р. болг. це́рбер, бр. цэ́рбер, п. ч. cerber, слц. cerberus, схв. це̏рбер, ке̏рбер;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цэ́рбер | білоруська |
| це́рбер | болгарська |
| Κέρβερος «тс.» | грецька |
| karbaráḥ «плямистий, крапчастий» | давньоіндійська |
| Cerberus «тс.» | латинська |
| cerber | польська |
| це́рбер | російська |
| рбер | сербохорватська |
| cerberus | словацька |
| рбер | українська |
| cerber | чеська |
| śárvaraḥ | ? |
| śabá-laḥ «тс.» | ? |
це́мбер «назва сивого пса»
результат фонетико-семантичної видозміни слова це́рбер;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| це́рбер | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України