ЦЕМЕНТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
це́ме́нт «будівельний матеріал (порошкоподібна речовина)»
запозичення з німецької мови;
н. Zement, як і англ. cement «тс.» (сангл. cyment, ciment, фр. ст. ciment «тс.»), походить від лат. caementum (‹ *caedimentum) «битий камінь», утвореного від caedō «б’ю, січу», з яким пов’язане також лат. caelum «різець», споріднене з дінд. khidáti «штовхає, забиває; розриває», skhidáti «тс.», khḗdā «молоток», свн. heie «молоток; трамбівка», нвн. (швейц.) heien «товкти, трамбувати», що зводяться до іє. *(s)q(h)ai(d)- «бити, розбивати»;
р. цеме́нт, бр. цэме́нт, п. ч. слц. слн. cement, болг. циме́нт, м. цемент, схв. цѐмент, слн. cemånt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цемента́р
(спец.)
цемента́рня
цемента́ція
(тех., геол.)
цементи́т
цеме́нтник
(спец.)
цементува́льний
(тех., буд.)
цементува́ти
(тех., буд.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cement «тс.» (сангл. cyment, ciment, фр. ст. ciment «тс.») | англійська |
| цэме́нт | білоруська |
| циме́нт | болгарська |
| khidáti «штовхає, забиває; розриває» | давньоіндійська |
| *(s)q(h)ai(d)- «бити, розбивати» | індоєвропейська |
| caementum «битий камінь» (‹ *caedimentum) | латинська |
| caelum «різець» | латинська |
| цемент | македонська |
| Zement | німецька |
| heien «товкти, трамбувати» (швейц.) | нововерхньонімецька |
| cement | польська |
| цеме́нт | російська |
| цѐмент | сербохорватська |
| heie «молоток; трамбівка» | середньоверхньнімецька |
| cement | словацька |
| cement | словенська |
| cemånt | словенська |
| cement | чеська |
| caedō «б’ю, січу» | ? |
| skhidáti «тс.» | ? |
| khḗdā «молоток» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України