ЦЕЛЮЛОЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
целюло́за «клітковина; високомолекулярний вуглевод» (біол., хім.)
запозичення з французької мови;
фр. cellulose «тс.» (› англ. cellulose, н. Zellulose) утворив французький хімік А. Пейєн (А. Payen, 1795–1871) з фр. cellule «клітина», похідного від нлат. cellula «тс.» – семантичної видозміни лат. cellula «комірка», що є зменшувальною формою від лат. cella «кімнатка, комірка, клітка», та суфікса -ose, що походить із закінчення слова glucose «глюкоза» і под;
р. целлюло́за, бр. цэлюло́за, п. celuloza, ч. слц. слн. celulîza, болг. м. целуло́за, схв. целулоза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
целю́ля
«клітина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цэлюло́за | білоруська |
| целуло́за | болгарська |
| cellula «комірка» | латинська |
| cella «кімнатка, комірка, клітка» | латинська |
| целуло́за | македонська |
| cellula «тс.» | новолатинська |
| celuloza | польська |
| целлюло́за | російська |
| целулоза | сербохорватська |
| celulîza | словацька |
| celulîza | словенська |
| cellulose «тс.» (› англ. cellulose, н. Zellulose) | французька |
| cellule «клітина» | французька |
| celulîza | чеська |
| Пейєн | ? |
| -ose | ? |
| glucose «глюкоза» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України