ЦЕГЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
це́гла «будівельний матеріал»
запозичення з німецької мови;
н. Ziegel (› двн. ziаgаlа) «цегла; черепиця» походить від лат. tēgula «тс.», пов’язаного з tego «крию, покриваю»;
слц. ч. ст. tehla зводиться безпосередньо до лат. *tegla (‹ tēgula);
бр. цэ́гла, п. cegła, ч. cihla, слц. tehla, вл. cyhel «цегла; черепичина», нл. cygel «тс.», болг. ци́гла «черепиця, черепичина», м. цигла «цегла», схв. ци́гла «тс.», слн. cigel «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цеге́лля
«шматки битої цегли, щебінь»
цеге́льний
цеге́льник
(спец.)
цегельникі́вна
«дочка цегельника»
цеге́льниче́нко
«син цегельника»
цеге́льни́чка
«дружина цегельника»
цеге́льня
цегла
цегли́на
цегли́ння
«цегелля»
цегли́стий
«кольору цегли»
цегло́вий
цегля́ний
цегля́р
(спец.)
цегля́рство
цегля́стий
«цеглистий»
цего́льник
«цегляр»
цего́льня
«цегельня»
цего́льство
«цеглярство»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цэ́гла | білоруська |
| ци́гла «черепиця, черепичина» | болгарська |
| cyhel «цегла; черепичина» | верхньолужицька |
| tēgula «тс.» | латинська |
| *tegla (‹ tēgula) | латинська |
| цигла «цегла» | македонська |
| cygel «тс.» | нижньолужицька |
| Ziegel «цегла; черепиця» (› двн. ziаgаlа) | німецька |
| cegła | польська |
| ци́гла «тс.» | сербохорватська |
| tehla | словацька |
| tehla | словацька |
| cigel «тс.» | словенська |
| tehla | чеська |
| cihla | чеська |
| tego «крию, покриваю» | ? |
| tehla | ? |
цеглі́вка «сорт груші, Pyrus malus L.» (бот.)(мн.)
похідне утворення від це́гла;
назва мотивується яскраво-червоним (цеглястим) кольором одного боку цих груш;
п. cegłîwka «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cegłîwka «тс.» | польська |
| це́гла | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України