ЦВІТОК — ЕТИМОЛОГІЯ
цвіт «квіти (зб.); найкраща частина чогось; (рідко) квітка; (рідко) колір; [менструація; фарбовані вовняні нитки]»
псл. květъ/ сvětъ (‹ *kvoitъ), пов’язане чергуванням голосних з kvisti/cvisti › *kveittei «цвісти»;
р. цвет «колір; (заст.) квітка; (зб.) квіти; час квітування; розквіт», бр. цвет «квіти (зб.); час квітування; найкраща частина певного суспільства чи середовища», др. цвѣтъ «квітка; лука; колір; фарба», болг. цвят «квітка; пліснява (на вині, солінні); колір; окраса», м. цвет «квітка, квіти; окраса, розквіт», схв. цва̑т «квітування; квітка», цве̑т «квітка; квітування; розквіт», слн. cvåt «квітування; окраса», стсл. цвѣтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зацві́лий
«запліснявілий»
за́цвіт
«час зацвітання квітів»
зацвіти́ти
«прикрасити»
зацві́чений
«прикрашений»
обцві́т
«відцвітання»
оцвіта́ти
«відцвітати»
оцві́тина
(бот.)
перецвіта́ти
«тс.»
прицві́тень
«приквіток»
(бот.)
прицві́тник
при́цві́ток
«тс.»
суцві́ття
цви́сти
«квітувати»
цвіле́вий
«плісеневий»
цві́ли́й
«запліснявілий; вицвілий, (перен.) прищавий СУМ, Нед, [тупий, обмежений Нед]; чалий; худий Л»
цві́лля́
«запліснявілий предмет»
цвіль
цвіль
«тс. Mak, ВеНЗн; мукор головчастий, Mucor mucedo (L.) Fr. Mak»
цвісти́
«квітувати; пліснявіти; покриватися висипкою (про дитину); покриватися білими плямами (про нігті)»
цвіта́рня
«квіткарня»
цвіта́стий
цвітелина
«кистянка, Penicillium glaucum Link. (Penicillium crustaceum Fr.)»
(бот.)
цвіти́н
«квіт, квітка»
цвіти́стий
«з розкішними квітами»
цвіті́ння
цвіті́нь
«цвіт»
цві́тка
«квітка»
цвіткува́ти
«розквітчувати, прикрашати»
цвіткува́тий
цвітни́й
цвітни́к
«квітник»
цвітника́р
«знавець, аматор квітів»
цвіто́в'я
«квітування»
цвітови́ння
«випалі жмути сіна»
цві́то́к
цвіто́нний
«вербний (у вислові Ве́рбна (Цвіто́нна) неділя)»
цвітува́ти
(у вислові ц. тютюн «відривати квіти тютюну»)
цвіту́ля
«корова, народжена у Вербну неділю Нед; чорна або червона корова з білими плямами ВеНЗн»
цвіту́ха
«цвітна капуста, Brassica oleracea botrytis L.»
(бот.)
цвітча́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цвет «квіти (зб.); час квітування; найкраща частина певного суспільства чи середовища» | білоруська |
| цвят «квітка; пліснява (на вині, солінні); колір; окраса» | болгарська |
| цвѣтъ «квітка; лука; колір; фарба» | давньоруська |
| цвет «квітка, квіти; окраса, розквіт» | македонська |
| květъ/ сvětъ (‹ *kvoitъ) | праслов’янська |
| цвет «колір; (заст.) квітка; (зб.) квіти; час квітування; розквіт» | російська |
| т «квітування; квітка» | сербохорватська |
| cvåt «квітування; окраса» | словенська |
| цвѣтъ | старослов’янська |
| т «квітка; квітування; розквіт» | українська |
| *kveittei «цвісти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України