ЦАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ця́та́ «пляма; крапка; крапля СУМ, Нед; [дещиця, дрібка ВеЗн]»
давнє запозичення, найвірогідніше, з готської мови;
гот. kintus «гріш, шеляг» походить від нар.-лат. centus «вид римської дрібної монети», що виникло внаслідок скорочення лат. centēsimus «сотий (сота частина грошової одиниці)» або centenionālis «вид дрібної римської монети», похідних від лат. centum «сто»;
пов’язання нар.-лат. centus з лат. quīntus «п’ятий» (Kiparsky GLG 109–110) або з лат. cinсtum «пояс» (Knutsson ZfSlPh 15, 130–132) малоймовірні;
р. ца́та «прикраса ікони; дрібна монета», др. цата «дрібна монета; прикраса», п. cętka (› cęta) «цята», ч. ceta, cetka «блискітка; дрібничка», ст. cěta «дрібна монета», схв. ст. це̏та, стсл. цѧта «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неця́т
«зовсім нічого»
по́цят
«щось особливо гарне»
цят
«дещиця, дрібка»
цята́тий
«строкатий, крапчастий»
цяти́на
цяти́нка
ця́тка
«тс. СУМ; кусочок перламутру, вжитий для інкрустації порохівниці; вид орнаменту на одвірках і лутках Г»
цятка́стий
цятка́тий
«тс.»
ця́тку
«трішки»
цяткува́ти
«покривати цятками, мережити, робити строкатим»
ця́тнути
«капнути»
ця́ту
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kintus «гріш, шеляг» | готська |
| цата «дрібна монета; прикраса» | давньоруська |
| centēsimus «сотий (сота частина грошової одиниці)» | латинська |
| centum «сто» | латинська |
| quīntus «п’ятий» | латинська |
| cinсtum «пояс» | латинська |
| centus «вид римської дрібної монети» | народнолатинська |
| centus | народнолатинська |
| cętka «цята» (› cęta) | польська |
| ца́та «прикраса ікони; дрібна монета» | російська |
| та | сербохорватська |
| цѧта «тс.» | старослов’янська |
| ceta «блискітка; дрібничка» | чеська |
| cetka «блискітка; дрібничка» | чеська |
| centenionālis «вид дрібної римської монети» | ? |
| cěta «дрібна монета» | ? |
| та | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України