ЦАБЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

у російській і польській мовах з української;

слово виникло в результаті злиття прийменника од (від) із займенником се́бе́: од себе › д’себе › цебе › цабе;

р. [цобе́], [цоб], п. [cabe];

можливо, складне утворення з вигуку ге, яким підганяють худобу, і вигуку цабе́, яким биків завертають направо, що скоротився в ца, або результат контамінації вигуків [гетта] і цабе́ «тс.»;

результат контамінації вигуків ча́ла́ та цабе́;

можливо, є похідним від вигуку цабе́ (див.);

не зовсім ясне;

результат експресивної фонетичної видозміни вигуку цабе́ (див.);

ч. сib(i)! «тс.»;

результат фонетичної видозміни семантично тотожного слова соб під впливом цабе́;

р. [цоб] (з укр.);