ХУПАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

утворене лексико-семантичним способом від хупа́вка «вродлива жінка» з огляду на запашні жовті або жовтогарячі квіти цих рослин, пор. подібні назви [красавочка] «вид гвоздики, Dianthus seguieri Vill.» Mak, [красотка] «синюха голуба, Polemonium coeruleum L.» Mak, [красу́лька] «красоля» та ін., зумовлені гарною формою або яскравим кольором квітів;

пов’язується з др. хупстися «хвалитися, вихвалятися», спорідненим із схв. ху̏пнути «загомоніти, загримотіти», слн. húpati «кричати», на підставі яких реконструюється праслов’янське дієслово xupati(sę) (ЭССЯ 8, 116–117), припускається, звуконаслідувального походження (Потебня РФВ 4, 195; Ильинский ИОРЯС 20/4, 179; Bern. I 406);

зближення др. хупстися з гот. hiufan «ремствувати, нарікати» та гр. ϰώφ «сова», σϰώφ «пугач, сич» (Loewenthal PBrB 51, 138) не має достатніх підстав;

неприйнятне й пов’язання ху́па́вий (Bern. I 406; Lokotsch 70; Mikl. TEl I 310) з болг. ху́бав «гарний», схв. ху̏бав «тс.», які через тюркське посередництво (тур. [хуб, хоб] «гарний» – Радлов II 1714) запозичені з перської мови (перс. hūb «гарний, добрий» – Horn 111);

р. [хупа́вый] «гарний; досвідчений; спритний», бр. [хупа́вы] «тс.», др. хупавъ, хупавыи «пихатий, марнославний»;