ХУДОРЛЯВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сухорля́вий
результат контамінації слів су́хи́й і худорля́вий (пор. худорба́);
бр. сухарля́вы «сухорлявий», п. suchorlawy, sucherlawy «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сухірля́вий
«сухорлявий»
сухорля́вець
«сухорлява людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сухарля́вы «сухорлявий» | білоруська |
| suchorlawy «тс.» | польська |
| sucherlawy «тс.» | польська |
| су́хи́й (пор. худорба́) | ? |
| худорля́вий (пор. худорба́) | ? |
худи́й «не товстий; пісний; убогий; (рідко) поганий»
псл. xudъ;
найвірогідніше, споріднене з дінд. kṣîdati «товкти, дрібнити», kṣudrá- «маленький, дрібний» (іє. *ksoudo- «товкти») (Потебня ЖСт. 3, 1891, 121; ЭССЯ 8, 111–113; Pedersen IF 5, 60–61; KZ 39, 382–383), лит. kudas «худий», лтс. kūds «тс.» (Mikl. EW 91);
зіставляється також з лит. skaudùs «хворобливий» (Brückner 186; Sławski I 88–89), гр. φευ̃δος «брехня, омана, помилка» (Meillet Études 174), дінд. kšōdhuka- «голодний» (Machek ESJČ 208–209);
р. худо́й «поганий; худий», бр. худы́ «худий», др. худъ «поганий; слабкий; малий; бідний; незначний», п. chudy «худий; бідний; неродючий», ч. chudó «бідний», слц. chudó «худий», вл. khudy, нл. chudy «бідний; неродючий; худий», полаб. cheudė «тс.», болг. [худ] «поганий», схв. ху̑д «поганий; нещасний», слн. húd «поганий, злісний», стсл. хоудъ «малий; простий; убогий; незначний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захуди́ти
«зробити худим»
захуді́ти
«схуднути»
обхудний
«досить худий»
схуді́лий
сху́длий
схудобні́ти
«зубожіти»
худа́вий
«худуватий; убогий»
худа́й
«худий чоловік (хлопець)»
худа́йка
худа́к
«бідняк»
худе́нний
«дуже худий»
худеня́
«пісне м’ясо»
худерля́вий
худина́
«худорба; худа тварина УРС; пісне м’ясо ВеЗа»
худі́ти
худні́ти
ху́днути
ху́до
худо́ба
«убозтво»
худо́бний
«убогий»
худо́бство
«тс.»
худо́рба́
худорля́вий
худчина́
«тс.»
худю́чий
худю́щий
худя́к
«виснажена худоба»
ху́нути
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| худы́ «худий» | білоруська |
| худ «поганий» | болгарська |
| khudy | верхньолужицька |
| φευ̃δος «брехня, омана, помилка» | грецька |
| kṣîdati «товкти, дрібнити» | давньоіндійська |
| kšōdhuka- «голодний» | давньоіндійська |
| худъ «поганий; слабкий; малий; бідний; незначний» | давньоруська |
| kūds «тс.» | латиська |
| kudas «худий» | литовська |
| skaudùs «хворобливий» | литовська |
| chudy «бідний; неродючий; худий» | нижньолужицька |
| cheudė «тс.» | полабська |
| chudy «худий; бідний; неродючий» | польська |
| xudъ | праслов’янська |
| худо́й «поганий; худий» | російська |
| д «поганий; нещасний» | сербохорватська |
| chudó «худий» | словацька |
| húd «поганий, злісний» | словенська |
| хоудъ «малий; простий; убогий; незначний» | старослов’янська |
| chudó «бідний» | чеська |
| kṣudrá- «маленький, дрібний» (іє. *ksoudo- «товкти») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України