ХРІННИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
хрін «трав’яниста овочева рослина родини хрестоцвітих, Armoracia Gaertn.; корінь цієї рослини; [настурція, Nasturtium amphibium R. Br. Mak]» (бот.)
псл. xrěnъ;
слово неясного походження;
вважається (Moszyński JP 33/5, 348) запозиченням з європейського Півдня;
за іншим припущенням (Räsänen Neuphilol. Mitt. 56, 51; Филин Образ. яз. 171), запозичене з чув. xǝrrn «хрін» (‹ чув. xor «загорятися, спалахувати»);
проблематичний зв’язок з гр. ϰεράν – словом, засвідченим тільки у Теофраста зі значенням, можливо, «хрін» (Schrader Reallexikon II 55; Фасмер IV 275; Frisk I 822);
були спроби пов’язати з гол. schrіjnen «поранити; горіти, пекти (про рану)» (Loewenthal ZfSlPh 7, 407), з дінд. kṣārás «пекучий, їдкий», з гр. ξηρός «сухий» (Loewenthal AfSlPh 37, 384);
можливо, в кінцевому підсумку зводиться до іє. *(s)ker- «різати» з огляду на міцний запах і різкий смак рослини;
нгр. χρα̃νος, двн. свн. krē˘n(e), нвн. Kren, іт. crenno, фр. cran, лит. kriẽnas (мн. kriẽnos) запозичені зі слов’янських мов;
р. хрен, бр. хрэн, др. хрѣнъ, п. chrzan, ч. křen, ст. chřen, слц. chren, вл. chrěn, krěn, нл. kśěn, полаб. chrîn, болг. хрян, схв. хре̏н, [хрȉн], слн. hrèn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підхрінник
«хрінниця»
хрен
хрениця
хріні́вка
«хрін, настояний на гарячому вині»
хрі́нниця
«Lepidium L.»
(бот.)
хріновиця
«кмин звичайний, Carum calvi L.»
хрінок
«тс.»
хрінь
«хрін»
хрон
хрони́ця
«настурція австрійська, Nasturtium austriacum Crntz.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хрэн | білоруська |
| хрян | болгарська |
| chrěn | верхньолужицька |
| krěn | верхньолужицька |
| schrіjnen «поранити; горіти, пекти (про рану)» | голландська |
| ϰεράν | грецька |
| ξηρός «сухий» | грецька |
| krē˘n(e) | давньоверхньонімецька |
| kṣārás «пекучий, їдкий» | давньоіндійська |
| хрѣнъ | давньоруська |
| *(s)ker- «різати» | індоєвропейська |
| crenno | італійська |
| kriẽnas (мн. kriẽnos) | литовська |
| kśěn | нижньолужицька |
| Kren | нововерхньонімецька |
| χρα̃νος | новогрецька |
| chrîn | полабська |
| chrzan | польська |
| xrěnъ | праслов’янська |
| хрен | російська |
| н | сербохорватська |
| krē˘n(e) | середньоверхньнімецька |
| chren | словацька |
| hrèn | словенська |
| хрȉн | українська |
| cran | французька |
| křen | чеська |
| xǝrrn «хрін» (‹ чув. xor «загорятися, спалахувати») | чуваська |
| chřen | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України