ХРЯПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
хряп «вигук на позначення різкого звуку від удару»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до хрьоп;
можливо також, що це результат контамінації вигуків хрясь та ляп;
пов’язувалося з хруп, хру́пати (Горяев Доп. I 54);
р. [хряп], [хря́пать] «бити, ламати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хря́пати
«стукати, вдарятися»
хря́пнутися
«гепнутися»
хряпоті́ти
«деренчати»
хряпува́тий
«розколений»
хряпу́сь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хряп | російська |
хря́пать «бити, ламати» | українська |
хрьоп | ? |
хрясь | ? |
ляп | ? |
хруп | ? |
хру́пати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України