ХРОП — ЕТИМОЛОГІЯ
хро́пати «грюкати, кидати»
псл. xropati;
звуконаслідувальне утворення, споріднене з xrapati, xropti (Ильинский ИОРЯС 20/4, 167);
р. хро́пать «сильно стукати», бр. [хроп], п. [chrop], ч. chropĕti «хрипіти», схв. хро̀пити, слн. hrîpati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хроп
«торох, трах»
хрьо́пати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хроп | білоруська |
| chrop | польська |
| xropati | праслов’янська |
| хро́пать «сильно стукати» | російська |
| хро̀пити | сербохорватська |
| hrîpati «тс.» | словенська |
| chropĕti «хрипіти» | чеська |
| xropti | ? |
хропі́ти
псл. xropti;
дієслово звуконаслідувального походження, пов’язане з передачею шумів і хрипів, які виникають під час хропіння;
зіставлялося з лит. skreplenù, skreplånti «викашлювати, випльовувати харкотиння», skreplys «флегма; харкотиння» (Machek Slavia 16, 213);
р. храпе́ть, бр. храпці́, п. chrapać, ч. chroptati, chroptěti «харчати», слц. chrápat’, вл. krapać, нл. chrjapaś, болг. хра́пам, схв. hròpiti, hropsti «хрипіти», слн. hrîpsti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
храп
«бовт; вигук для вираження швидкої дії»
хроп
«рибальське знаряддя полохати рибу»
хропа́к
«заснути»
хро́піт
хро́пка
«вмерти»
хропо́к
хропти́
«видавати хриплі звуки уві сні»
хропу́н
хропу́нка
хропу́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| храпці́ | білоруська |
| хра́пам | болгарська |
| krapać | верхньолужицька |
| skreplenù | литовська |
| chrjapaś | нижньолужицька |
| chrapać | польська |
| xropti | праслов’янська |
| храпе́ть | російська |
| hròpiti «хрипіти» | сербохорватська |
| hropsti «хрипіти» | сербохорватська |
| chrápat' | словацька |
| hrîpsti «тс.» | словенська |
| chroptati «харчати» | чеська |
| chroptěti «харчати» | чеська |
| skreplånti «викашлювати, випльовувати харкотиння» | ? |
| skreplys «флегма; харкотиння» | ? |
хрьоп «вигук на позначення різкого звуку від удару»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до хряп;
можливо, виникло внаслідок контамінації близьких за значенням вигуків хрясь та льоп;
бр. [хроп] «хрьоп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хрьо́пати
«стукати; вдарятися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хроп «хрьоп» | білоруська |
| хряп | ? |
| хрясь | ? |
| льоп | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України