ХОХЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

не зовсім ясне;

припускається зв’язок з індоєвропейським коренем *kes- «різати» і розглядається як його подвоєння;

п. chochla «жердина» об’єднується з chochla «велика ложка» й етимологізується як запозичення з латинської мови (Sławski I 72);

п. chochla «тс.»;

запозичення з польської мови;

п. chochla «ополоник», пояснюється як запозичення з латинської мови;

лат. cochlear «ложка», пов’язане з cochlea «слимак із закрученою чашечкою» (за зовнішньою подібністю ложки до раковини слимака), що походить від гр. ϰοχλίᾱς «тс.»;

очевидно, результат контамінації п. chochla «ополоник» (або укр. [хо́хля] «тс.») і п. ст. kofel «кухоль», що відбулася у польських або суміжних з ними українських говірках;

експресивне утворення неясного походження, можливо, пов’язане з хо́хля¹,² (див.);

п. [chocha] «висока жінка», [chochla, chachla, chachel] «велика, незграбна людина»;