ХОРОШУЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
хоро́ший «який має позитивні якості або властивості; такий як треба»
задовільної етимології не має;
розглядається як прикметникове утворення, пов’язане з псл. *xorostь «краса, приємність», похідним від *xorъjь «темний, чорний», яке зводиться до іє. *sker-/skor- «скребти, чистити» (ЭССЯ 8, 80);
пов’язувалося з іменем східнослов’янського бога Хорса – безпосередньо або через др. хорошь, хороший «осяйний, променистий, прекрасний», що могло бути утворене від хорсъ (Черных II 352–353);
припускався зв’язок з хоро́брий (Фасмер IV 267), з укр. ха́рний, га́рний (Ильинский ИОРЯС 23/2, 241–243), з хорони́ти, хоронен (Bern. I 397; Jagić AfSlPh 6, 282–283; Brückner KZ 43, 308, RS 4, 258), з коро́ста (Гудков ЭИРЯ V 35–36);
висловлювалася думка про походження слова від сх.-ос. хorz «гарний», зах.-ос. xvarz «тс.», ав. hvarǝz- «благодійний» (Lewy KZ 52, 306; Sköld 8, Symb. Rozwadowski II 299; Горяев 400; Абаев Осет. яз. и фолькл. I 595–596);
р. хоро́ший, бр. харо́шы, др. хорошии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нехоро́шкуватий
«негарний»
прехоро́ший
прихоро́шений
прихоро́шування
прихоро́шувати(ся)
хорі́ш
хоро́ство
«краса»
хоро́ш
(коротка форма прикметника)
хороше́нь
«красень»
хороши́ти
хороші́ти
хорошко
«тс.»
хорошкува́тий
«гарненький»
хорошу́ля
«красуня»
хорошу́н
«красень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hvarǝz- «благодійний» | авестійська |
| харо́шы | білоруська |
| хорошь | давньоруська |
| хорошии | давньоруська |
| *sker-/skor- «скребти, чистити» | індоєвропейська |
| *xorostь «краса, приємність» | праслов’янська |
| хоро́ший | російська |
| ха́рний | українська |
| *xorъjь «темний, чорний» | ? |
| Хорс | ? |
| хороший «осяйний, променистий, прекрасний» | ? |
| хорсъ | ? |
| хоро́брий | ? |
| га́рний | ? |
| хорони́ти | ? |
| хоронен | ? |
| коро́ста | ? |
| хorz «гарний» | ? |
| xvarz «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України