ХОРОНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хорони́ти «закопувати в землю, ховати (померлого); зберігати; охороняти»
псл. *xorniti, похідне від *xorn-a з первісним значенням «їжа, харчі»;
достовірної етимології не має;
наявність ав. xvarǝna- «їжа, питво», ос. xwar «хліб у зерні, ячмінь» дає певні підстави припускати можливість запозичення зі скіфо-сарматських мов (Трубачев Этимология 1965, 36);
традиційно зіставляється з лат. servō, -āre «рятувати; зберігати», ав. haraitē (pairi) «остерігається, бережеться», haurvaiti «стереже» (Mikl. EW 89; Bern. I 397–398), лит. šårti, šeriù «годувати», pãšaras «корм худобі» (Sławski I 81; Jagić AfSlPh 10, 194; Matzenauer LF 8, 1–2; Brückner KZ 51, 232; Mikkola Ursl. Gr. I 175, проти Трубачев Этимология 1965, 36);
менш імовірне зближення з гр. ϰτέρας «володіння, надбання, майно», ϰτέρεα «почесні дари померлому» (Pedersen JF 5, 65, проти Bern. I 398; Boisacq 524–525), з дінд. c̦árman «захист, сховище, навіс» (Jagić AfSlPh 4, 528; Machek Slavia 16, 191–192);
р. хорони́ть, бр. [харані́ць], др. хоронити, п. chronić «берегти, захищати», ч. chrániti «охороняти, захищати», слц. chránit’ «захищати», полаб. chîrnėt «годувати», chorna «їжа», болг. хра́ня, хра́на «їжа», м. храни, схв. хра́нити «берегти», хра́на «їжа», слн. hrániti «зберігати», hrána «їжа», стсл. хранити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́хранути
«зберегти»
захоро́на
«сховище»
захоро́нка
захоро́нний
захоро́нок
«притулок, ясла»
охоро́на
охоро́нець
охорони́тель
охоро́нний
охоро́нник
по́хорон
похоро́нка
«тайник, схованка»
похоро́нна
«повідомлення про смерть»
похоро́нний
по́хороння
«похорон»
похоро́нок
«похорон»
по́хоронок
«сховище, притулок»
прихоро́на
«сховище»
со́хорон
«тс.»
схоро́на
«зберігання»
схоро́нення
схорони́тель
схоро́нність
схороня́ти(ся)
схрон
«тайник, місце схову»
хороне́ння
«похорон»
хорони́тель
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| xvarǝna- «їжа, питво» | авестійська |
| haraitē «остерігається, бережеться» (pairi) | авестійська |
| харані́ць | білоруська |
| хра́ня | болгарська |
| ϰτέρας «володіння, надбання, майно» | грецька |
| c̦árman «захист, сховище, навіс» | давньоіндійська |
| хоронити | давньоруська |
| servō | латинська |
| šårti | литовська |
| храни | македонська |
| xwar «хліб у зерні, ячмінь» | осетинська |
| chîrnėt «годувати»«їжа» | полабська |
| chorna «годувати»«їжа» | полабська |
| chronić «берегти, захищати» | польська |
| *xorniti | праслов’янська |
| хорони́ть | російська |
| хра́нити «берегти» | сербохорватська |
| chránit' «захищати» | словацька |
| hrániti «зберігати»«їжа» | словенська |
| hrána «зберігати»«їжа» | словенська |
| хранити | старослов’янська |
| хра́на «їжа» | українська |
| хра́на «їжа» | українська |
| chrániti «охороняти, захищати» | чеська |
| значенням «їжа, харчі» | ? |
| -āre «рятувати; зберігати» | ? |
| haurvaiti «стереже» | ? |
| šeriù «годувати» | ? |
| pãšaras «корм худобі» | ? |
| ϰτέρεα «почесні дари померлому» | ? |
хоро́ший «який має позитивні якості або властивості; такий як треба»
висловлювалася думка про походження слова від сх.-ос. хorz «гарний», зах.-ос. xvarz «тс.», ав. hvarǝz- «благодійний» (Lewy KZ 52, 306; Sköld 8, Symb. Rozwadowski II 299; Горяев 400; Абаев Осет. яз. и фолькл. I 595–596);
припускався зв’язок з хоро́брий (Фасмер IV 267), з укр. ха́рний, га́рний (Ильинский ИОРЯС 23/2, 241–243), з хорони́ти, хоронен (Bern. I 397; Jagić AfSlPh 6, 282–283; Brückner KZ 43, 308, RS 4, 258), з коро́ста (Гудков ЭИРЯ V 35–36);
пов’язувалося з іменем східнослов’янського бога Хорса – безпосередньо або через др. хорошь, хороший «осяйний, променистий, прекрасний», що могло бути утворене від хорсъ (Черных II 352–353);
розглядається як прикметникове утворення, пов’язане з псл. *xorostь «краса, приємність», похідним від *xorъjь «темний, чорний», яке зводиться до іє. *sker-/skor- «скребти, чистити» (ЭССЯ 8, 80);
задовільної етимології не має;
р. хоро́ший, бр. харо́шы, др. хорошии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нехоро́шкуватий
«негарний»
прехоро́ший
прихоро́шений
прихоро́шування
прихоро́шувати(ся)
хорі́ш
хоро́ство
«краса»
хоро́ш
(коротка форма прикметника)
хороше́нь
«красень»
хороши́ти
хороші́ти
хорошко
«тс.»
хорошкува́тий
«гарненький»
хорошу́ля
«красуня»
хорошу́н
«красень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hvarǝz- «благодійний» | авестійська |
| харо́шы | білоруська |
| хорошь | давньоруська |
| хорошии | давньоруська |
| *sker-/skor- «скребти, чистити» | індоєвропейська |
| *xorostь «краса, приємність» | праслов’янська |
| хоро́ший | російська |
| ха́рний | українська |
| хorz «гарний» | ? |
| xvarz «тс.» | ? |
| хоро́брий | ? |
| га́рний | ? |
| хорони́ти | ? |
| хоронен | ? |
| коро́ста | ? |
| Хорс | ? |
| хороший «осяйний, променистий, прекрасний» | ? |
| хорсъ | ? |
| *xorъjь «темний, чорний» | ? |
хоро́ми «великий розкішний будинок, палати; [великий хлів, сарай ЛЖит, сіни Нед]»
зіставляється з дінд. harmyám «дім, палац; фортеця» (Эндзелин СБЭ 127; Machek Slavia 16, 193; Kozłovskij AfSlPh 11, 384; Pedersen KZ 38, 395, проти ЭССЯ 8, 74–76; Uhlenbeck AfSlPh 16, 383), двн. scirm, scërm «захист, заслона» (нвн. Schirm «охорона»), цсл. чрѣмъ «намет» (Sławski I 78; Brückner 183; Holub–Kop. 142);
порівнювання з вірм. xor «безодня, канава», дінд. ākharás «нора звіра» (Petersson AfSlPh 35, 373; Glotta 7, 320), з хет. karimmi- «храм» (Machek ESJČ 204), з дінд. c̦ár-man «сховище, захисток» (Горяев 400), як і зближення з дінд. sáraṅá (Потебня РФВ 1880/4, 193), не мають достатніх підстав;
непереконливі зіставлення з лат. serō «зв’язую, складаю, з’єдную», гр. εἴρω «ставлю в ряд», ὅρμος «намисто, коралі» (Bern. I 397);
реконструюється як давніше *ksorm-, що зводиться до іє. *skormo- або *sormo-;
псл. *xormъ з первісним значенням «дах», потім «високий дім» (ЭССЯ 8, 75);
р. хоро́мы, бр. заст. харо́мы, др. хоромина, хоромъ, п. [chromina] «хижа, хата», ч. слц. chrám, chrámina «храм, церква», нл. chrom «будівля», болг. м. храм, схв. хра̑м «будинок, храм, [комора]», слн. сх. [hràm], стсл. храмъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хорі́мці
«сіни між внутрішніми і зовнішніми дверима в колибі»
хоро́м
«коридор, прохід»
хоро́ма
«тс.»
хоро́мина
«будинок, житло; хлів ЛПол, великий хлів, сарай ЛЖит»
хоро́ни
«хороми»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| харо́мы | білоруська |
| храм | болгарська |
| xor «безодня, канава» | вірменська |
| εἴρω «ставлю в ряд» | грецька |
| scirm | давньоверхньонімецька |
| harmyám «дім, палац; фортеця» | давньоіндійська |
| ākharás «нора звіра» | давньоіндійська |
| c̦ár-man «сховище, захисток» | давньоіндійська |
| sáraṅá | давньоіндійська |
| хоромина | давньоруська |
| *skormo- | індоєвропейська |
| serō «зв’язую, складаю, з’єдную» | латинська |
| храм | македонська |
| chrom «будівля» | нижньолужицька |
| chromina «хижа, хата» | польська |
| *xormъ «дах» | праслов’янська |
| хоро́мы | російська |
| м «будинок, храм, [комора]» | сербохорватська |
| chrám «храм, церква» | словацька |
| chrámina «храм, церква» | словацька |
| hràm | словенська |
| храмъ | старослов’янська |
| хоромъ | українська |
| karimmi- «храм» | хетська |
| чрѣмъ «намет» | церковнослов’янська |
| chrám «храм, церква» | чеська |
| chrámina «храм, церква» | чеська |
| scërm «захист, заслона» (нвн. Schirm «охорона») | ? |
| ὅρμος «намисто, коралі» | ? |
| *ksorm- | ? |
| потім «високий дім» | ? |
| харо́мы | ? |
| hràm | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України