ХОР — ЕТИМОЛОГІЯ

гр. χορός «хор, хоровод, танець з піснями; місце для хору» (первісно означало «обгороджене місце для танців») пов’язане з χόρτος «двір, подвір’я», якому відповідають псл. *gordъ «гîрод, місто», укр. го́ро́д тощо;

запозичення з грецької мови;

р. бр. болг. м. хор, п. ч. слц. вл. chîr, нл. kor, схв. хо̑р, слн. kor;

н. Hort «скарб; золото»;

можливо, розмовне запозичення з німецької мови;

не зовсім ясне;

непереконливі зіставлення з лат. serō «зв’язую, складаю, з’єдную», гр. εἴρω «ставлю в ряд», ὅρμος «намисто, коралі» (Bern. I 397);

порівнювання з вірм. xor «безодня, канава», дінд. ākharás «нора звіра» (Petersson AfSlPh 35, 373; Glotta 7, 320), з хет. karimmi- «храм» (Machek ESJČ 204), з дінд. c̦ár-man «сховище, захисток» (Горяев 400), як і зближення з дінд. sáraṅá (Потебня РФВ 1880/4, 193), не мають достатніх підстав;

зіставляється з дінд. harmyám «дім, палац; фортеця» (Эндзелин СБЭ 127; Machek Slavia 16, 193; Kozłovskij AfSlPh 11, 384; Pedersen KZ 38, 395, проти ЭССЯ 8, 74–76; Uhlenbeck AfSlPh 16, 383), двн. scirm, scërm «захист, заслона» (нвн. Schirm «охорона»), цсл. чрѣмъ «намет» (Sławski I 78; Brückner 183; Holub–Kop. 142);

реконструюється як давніше *ksorm-, що зводиться до іє. *skormo- або *sormo-;

псл. *xormъ з первісним значенням «дах», потім «високий дім» (ЭССЯ 8, 75);

р. хоро́мы, бр. заст. харо́мы, др. хоромина, хоромъ, п. [chromina] «хижа, хата», ч. слц. chrám, chrámina «храм, церква», нл. chrom «будівля», болг. м. храм, схв. хра̑м «будинок, храм, [комора]», слн. сх. [hràm], стсл. храмъ;