ХОЛОПСТВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *xolpъ;

переконливої етимології не має;

імовірний зв’язок із ч. pachole, pacholek (ЭССЯ 8, 62–64);

припускалася спорідненість із звуконаслідувальним холу́й з первісним значенням «людина, зайнята чорною, брудною роботою», пізніше – «підневільна людина, кріпак» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 165);

на думку інших, слово може бути назвою якогось поневоленого народу (пор. н. Sklave «раб», фр. esclave, сгр. σϰλαυηνός, σϰλαβηνός, σϰλα̃βος (Sławski I 68–69);

висувалася гіпотеза про можливість запозичення з тюркських мов, зокрема з якоїсь форми (можливо, арабського походження), що з неї виникло тур. xalfa «підручний раб» (Menges UAJb 31, 187–188);

були спроби пов’язати з н. skalks «слуга, наймит», гот. skulan «бути винним», skula «боржник», лит. skolà «вина» (за борги людина ставала підневільною) (Brückner 180), з гот. halbs «половина» (Pedersen KZ 38, 373), з лит. šel˜pti «допомагати» (Погодин РФВ 32, 270–275; Brückner KZ 51, 235), лит. sil˜pti, sil˜pstа «слабнути», sil˜pnas «слабий» (Matzenauer LF 7, 220, проти Bern. I 394), з ос. xælæf «грабунок» (Абаев Пробл. ие. языкозн. 14);

непереконливі пов’язування з дінд. jālmá «негідник, бандит», jálрati «нерозбірливо говорить, мурликає» (Machek Slavia 16, 195–196; Mayrhofer I 724), зіставлення з іє. *khel- «тяти, обтинати», звідки *xolpъ «невільник; кастрат» (Соболевский РФВ 71, 444);

р. холо́п, бр. хало́п, др. холопъ, п. chłop «селянин; хлопець; мужчина», ч. слц. chlap «чоловік», вл. khłop, khłopc «хлопець», нл. kłopc, болг. хла́пе́ «хлоп’я», хлапа́к «хлопчик», м. лапе «хлопчисько», схв. ст. хла̏п «холоп; невіглас», слн. hlȃp «телепень, бовдур», стсл. хлапъ;