ХОДИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ходи́ти «переміщатися, змінювати місце в просторі»
псл. xoditi, яке зводиться до іє. *sed-/sоd- «їхати; сидіти», що згодом розщепилося на омонімічні *sed-1 «сидіти» і *sed-2 «ходити, їхати» з наступним слов’янським переходом s- у х- у *sed-2 після префіксів на -і, -u, -r: pri-xoditi, *per-xoditi, u-xoditi, внаслідок чого оформився самостійний корінь xod-, пор. дінд. āsad «ступити, піти, досягнути», ustad- «відходити, виходити, зникати», ав. āhad «підходити», гр. ὁδός «шлях», ὁδίτης «мандрівник», ὁδεύω «мандрую»;
спроби пов’язати з дісл. gata «дорога між двома живоплотами», гот. gatwō «вулиця», н. Gasse «тс.» (Machek Slavia 16, 194, 211) непереконливі;
р. ходи́ть, бр. хадзі́ць, др. ходити, п. chodzić, ч. choditi, слц. chodit’, вл. chodźić, нл. chojźiś, полаб. xüdět, болг. хо́дя, м. оди «іти, ходити», ходник «тротуар», схв. хо̀дити, слн. hîditi, стсл. ходити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
cxoдoва́тий
«у формі східців»
безви́хідь
ви́хід
вихідна́
вихідни́й
вихідни́к
вихі́дчини
ви́ход
«продукт»
виходе́ньки
ви́хо́дець
виходе́чки
«ґанок»
виходжа́ти
вихо́джувати
вихо́дити
виходо́вий
вихо́док
«клозет»
вихо́дство
«еміграція»
ви́ходько
«виходець»
відхі́д
відхі́дливий
відхі́дни́й
відхі́дник
відхі́док
«клозет»
відхо́ди
відхо́дка
відхо́дник
відхо́жа
«музика, що супроводжує молодих до вінця у церкву»
відхожа́ти
«відходити»
відхо́жий
відхо́жка
вхід
вхі́дчини
до́хід
«плата, заробіток, винагорода; одяг і взуття для слуги»
дохі́дливий
до́хідок
«прибуток»
дохо́д
доходжа́лий
«дозрілий, літній (про людей)»
доходо́вий
до́ходок
«платня, дохід»
дохожа́лий
«немолодий»
дохожа́ти
дохожда́ти
за́хід
«ужиті заходи»
за́хі́д
«сторона світу; [спідня пола чумарки або свити]»
за́хідний
за́хідник
«той, хто із заходу; хто дуже турбується»
за́хідництво
заходе́ньки
«завулки, закутки»
захо́дець
«захожий»
захо́джуватися
за́ходи
захо́дини
«захід»
заходи́стий
захо́дити
захо́дитися
захо́дка
(гірн.)
захо́дливий
«клопітний»
за́ходливий
«старанний, працьовитий»
захо́дливість
«турбота, піклування; старанність, запопадливість»
захо́дний
«той, що має вхід»
заходо́вий
«призахідний; західний»
за́ходом
«занадто, надзвичайно»
заходу́щий
«західний»
захо́дько
«частий гість»
заходя́чий
захо́жий
зіхі́дний
«придатний для посіву (про зерно)»
зіходи́стий
«що конвергується»
зіхо́дити
навза́ходи
«перед заходом»
назаху́дний
на́хід
«навала, нашестя»
на́хідка
«знахідка»
нахідни́й
«навіжений»
на́хідок
«носіння, вживання протягом певного часу»
(чобíт)] Ж
нахо́дити
нахожа́лий
«тс.»
нахо́жий
«той, що прийшов»
неви́хід
невідхі́дно
«невідступно»
неві́дходом
недохі́д
«прибуток»
недохідни́й
«невигідний, нерентабельний»
недохо́дник
недохо́дячи
незахі́дний
незаходи́мий
необхі́дний
не́сходь
обіхі́дка
«обихід, поточний розхід; хата без загороди»
обіхідливий
«ввічливий, привітний»
обіхі́дчастий
«неогороджений»
обіхо́дитися
обіхо́дом
обхі́д
обхі́дливий
обхідни́й
обхі́дник
обхі́дно
обхідча́стий
обхі́дчатий
«необгороджений»
обхі́дчина
«щоденні витрати»
обхо́дження
обхо́дини
«обхід; церемонія, поведінка»
обхо́дити
обхо́дитися
обхо́дщина
«відзначення закінчення будівництва хати»
одхі́дний
«відхідний»
одхідни́к
«клозет»
одхі́дча
одхо́дник
(анат.)
отхи́тча
«викидень»
перехі́д
пере́хідка
«ялова корова»
пере́хідки
«поношений одяг»
пере́хі́дний
перехідниці
«перехідні ноти»
(муз.)
перехі́дність
перехо́ди
перехо́дини
«переселення»
перехо́ди́ти
перехо́дівка
«погана оцінка в школі»
перехо́дка
«кладка»
переходо́ве́ць
«перехожий»
переходо́вий
перехо́дом
пере́ходя
перехожа́ти
«переростати, перезрівати»
перехо́жий
підхі́д
підхі́дець
підхі́дний
підхо́дити
підходя́чий
підходя́щий
підхо́жий
«схожий»
похідни́й
похі́дний
похідни́к
«той, що несе смолоскип»
похі́дня
«перекидний місток; походня; смолоскип»
похо́д
похо́да́
похо́де́нька
похо́дження
похо́дистий
«з легкими схилами»
похо́дити
походна́
«пісня на весіллі»
походне́
«плата в цех від новоприйнятих»
похо́дній
похо́дність
«походження»
походо́вець
«учасник походу»
походю́чий
походю́щий
походя́щий
«пересувний, переносний»
похожа́лий
«непосидючий»
похоже́нець
«нащадок»
похо́жий
привхідни́й
призахі́дний
приодхо́дничий
«прихвосний»
при́хі́д
при́хідень
прихі́дець
прихі́дний
прихі́дцями
«уривками»
прихі́дько
прихо́д
при́ходень
прихо́дити
прихо́дитися
прихо́дний
приходський
прихо́дько
приходя́щий
прихо́жа
прихо́жалий
прихожа́нин
прихожа́ти
прихо́жий
прише́лець
прише́стя
при́шлий
при́шлість
про́йда
про́йдений
пройде́шнє
пройде́шній
пройдо́ха
про́йшлий
«торішній, минулий»
прохі́д
прохі́дка
прохідна́
прохідни́й
прохідни́к
прохідни́цький
прохідни́ця
прохі́дність
прохо́дець
«мандрівник»
проходжа́лий
проходжа́ти
прохо́дження
прохо́джувати
проходи́мець
прохо́дити
проходи́тий
прохо́дка
проходня́чка
«бродяча жінка»
прохо́дом
прохо́дчик
прохожа́лий
«прохожий»
прохо́жий
розхі́д
розхідни́й
розхо́дження
розхо́джувати
розхо́ди
розхо́дисто
розхо́дитися
розхо́дня
«в кінці»
розходу́щий
розхо́жий
схід
«сторона світу, частина горизонту; піднесення»
схі́день
«схід як сторона світу»
схі́дець
схі́дка
«сходка»
схі́дний
східня́к
схі́дці
східча́стий
сход
схо́да
«драбина»
сходата́й
«радник»
схо́день
«схід, ранок»
схо́дження
схо́ди
схо́дина
схо́дини
«схід, збори; зустріч, побачення»
схо́дистий
«пологий»
схо́дити
схо́дитися
схо́дка
схо́дні
схо́дно
схо́дня
сходове́ць
«східний вітер»
сходови́й
схо́дьбище
схожа́ти
схожда́ти
увіхо́дини
упрохо́дку
«прогулюючись»
усхо́д
«вхід; схід»
ухі́д
(іст.)
ухі́дчини
ухо́д
«гирло річки; догляд (хворого)»
уходи́ни
«захід»
ухо́дини
ухо́дити
уходу́хна
«походонька»
ухожа́й
«округ, район»
хід
хі́длі
«ходулі»
хідни́к
«прохід, вхід; тротуар; килимова доріжка»
хідня
«ходіння»
хода́
хода́к
«ходок, [заступник, довірена особа, переважно в земельній справі Г; залицяльник Дз, Мо]»
ходаки́
«личаки»
ходальни́ці
«дерев’яні ноги»
хода́рь
«ходок»
ходача́
«постіл»
ходаче́нник
«жебрак»
ходачи́на
«назва взуття»
хода́чка
«дівчина, до якої залицяються»
ходачко́вий
«дрібнопомісна шляхта»
хода́чник
«личкар, постоляр»
ходе́бщик
«мандрівний дрібний торговець»
(іст.)
ходе́ць
«ходок»
ходжа́й
«ходок»
ходжа́ти
хо́ди
«ходіння»
ходи́вний
«буденний (одяг)»
хо́дики
(годинник)
ходи́лиці
ходи́льниці
«ходулі»
ходи́льце
«все слабе, те, що хитається»
ходи́льця
«тс. тж; підставки в колисці, на яких вона гойдається ВеЗн»
ходи́ни
«ходіння»
ході́льник
«ходок»
ході́льниця
хо́дка
«рейс; [доріжка на березі, якою рибалки тягнуть невід Мо]»
ходни́к
«прохід, алея; [вид килима Г; кімнатна килимова доріжка Корз]»
ходня́
хо́дня
«дошка на дні човна, по якій ходять рибалки»
ходови́й
ходови́к
«риба, що йде по річці вгору нереститися»
ходови́тий
«той, що має гарний хід»
ходо́к
хо́дор
«алея»
хо́дора
ходо́ю
хо́ду
ходу́льний
ходу́ля
ходу́н
ходуна́й
«назва горшка в загадці»
ходуне́ць
«тс.»
ходу́ні
ходуно́к
«пристрій, у якому вчаться ходити немовлята»
ходуно́м
(ходити)
ходу́сеньки
ходу́сі
(дит.)
ходу́шка
«тс.»
ходьба́
ходю́шка
«тс.»
ходя́чий
хожа́й
«мішок, який носять за плечима торговці-рознощики»
хожа́лий
«той, що звик до ходіння»
хожа́ти
«тс.»
хо́жувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| āhad «підходити» | авестійська |
| хадзі́ць | білоруська |
| хо́дя | болгарська |
| chodźić | верхньолужицька |
| gatwō «вулиця» | готська |
| ὁδός «шлях» | грецька |
| āsad «ступити, піти, досягнути» | давньоіндійська |
| gata «дорога між двома живоплотами» | давньоісландська |
| ходити | давньоруська |
| оди «іти, ходити» | македонська |
| chojźiś | нижньолужицька |
| Gasse «тс.» | німецька |
| xüdět | полабська |
| chodzić | польська |
| xoditi | праслов’янська |
| ходи́ть | російська |
| хо̀дити | сербохорватська |
| chodit' | словацька |
| hîditi | словенська |
| ходити | старослов’янська |
| ходник «тротуар» | українська |
| choditi | чеська |
| *sed-/sоd- «їхати; сидіти» | ? |
| *sed- «сидіти» | ? |
| *sed- «ходити, їхати» | ? |
| s- | ? |
| -u | ? |
| -r: | ? |
| *per-xoditi | ? |
| u-xoditi | ? |
| xod- | ? |
| āsad «ступити, піти, досягнути» | ? |
| ustad- «відходити, виходити, зникати» | ? |
| ὁδίτης «мандрівник» | ? |
| ὁδεύω «мандрую» | ? |
епізо́д
запозичення з французької мови;
фр. épisode «епізод» походить від гр. ἐπεισόδιον «епісодій (у староаттичній трагедії – діалог між двома виступами хору); вставка, інтермедія, епізод», пов’язаного з прикметником ἐπεισόδιος «сторонній; вставний, додатковий», похідним від іменника ἐπείσοδος «прихід, поява; вхід, проникнення», що складається з префікса έπ(ι)- «на-, до-, при-» та іменника εἴσοδος «вхід, проникнення, прибуття», утвореного з префікса ( ‹прислівника) εἰς- (‹ενς-) «в-, на-», грецького новотвору, що виник з поєднання прислівника ἐν «в» з -σ за зразком ἐξ «з», і іменника ὁδός «дорога, подорож», спорідненого з псл. xodъ, укр. хід;
р. эпизо́д, бр. эпізо́д, п. epizod, ч. episoda, слц. слн. epizóda, вл. epizoda, болг. епизо́д, м. схв. епизо́да;
Фонетичні та словотвірні варіанти
епізоди́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| эпізо́д | білоруська |
| епизо́д | болгарська |
| epizoda | верхньолужицька |
| ἐπεισόδιον «епісодій (у староаттичній трагедії -- діалог між двома виступами хору); вставка, інтермедія, епізод» | грецька |
| епизо́да | македонська |
| epizod | польська |
| xodъ | праслов’янська |
| эпизо́д | російська |
| епизо́да | сербохорватська |
| epizóda | словацька |
| epizóda | словенська |
| хід | українська |
| épisode «епізод» | французька |
| episoda | чеська |
| ἐπεισόδιος «сторонній; вставний, додатковий» | ? |
| ἐπείσοδος «прихід, поява; вхід, проникнення» | ? |
| έπ(ι)- «на-, до-, при-» | ? |
| εἴσοδος «вхід, проникнення, прибуття» | ? |
| εἰς- «в-, на-» (‹ενς-) | ? |
| ἐξ «з» | ? |
| ὁδός «дорога, подорож» | ? |
набаду́рати «знайти»
очевидно, пов’язане з [баду́ритися] «штовхатися (вештатися)», як нади́бати «знайти» пов’язане з ди́бати, найти́, нахо́дити з іти́, ходи́ти, п. naleźć «знайти» з leźć «лізти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| naleźć «знайти» | польська |
| leźć «лізти» | польська |
| баду́ритися «штовхатися (вештатися)» | українська |
| нади́бати «знайти» | українська |
| ди́бати | українська |
| найти | українська |
| нахо́дити | українська |
| іти | українська |
| ходи́ти | українська |
нахо́ди́ти
префіксальне утворення від ходи́ти;
початкове значення – «йдучи (ходячи), натикатися на щось»;
р. находи́ть «знаходити», бр. нахо́дзіць, др. находити, ч. nacházet, слц. nachádzat’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́нахід
винахі́дливий
винахі́дник
винахі́дництво
винахо́дити
віднахо́ди́ти
зна́хід
«знаходження, знахідка»
зна́хідка
знахі́дливий
знахо́ди́ти
знахожа́ти
на́хідка
нахо́дище
«місце знахідки»
на́ходка
«знахідка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нахо́дзіць | білоруська |
| находити | давньоруська |
| находи́ть «знаходити» | російська |
| nachádzat' «тс.» | словацька |
| nacházet | чеська |
| ходи́ти | ? |
немохі́дний «невідомого походження»
неясне утворення, в другій частині пов’язане з ходи́ти (похо́дити, похідни́й);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ходи́ти (похо́дити, похідни́й) | українська |
несесе́р «скринька, футляр з речами для туалету, шиття та ін.»
запозичення з французької мови;
фр. nécessaire «необхідний, потрібний; необхідне, потрібне; готовальня, дорожній чи дамський несесер» походить від лат. necessārius «необхідний, потрібний», що виникло з necesse (est) «необхідно, треба», букв. «неминуче», утвореного із заперечної частки ne-, спорідненої з укр. не, і дієслова cēdere «іти, ступати, ходити; уступати» з попереднього *ce-zdere, що складається з емфатичної частки ce- «тут, там», спорідненої з гр. ἐ-κεĩ «там», лит. šìs «цей», псл. sь «тс.», укр. сей, та дієслова іє. *sed- «іти, ходити» (пор. дінд. ā-sad «тс.», гр. ὀδός «дорога», псл. хоditi, укр. ходи́ти);
р. несессе́р, бр. несэсэ́р, п. neseser, neseserka, ч. слц. necesér, болг. несесе́р, схв. несèсēр, слн. nesesêr;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| несэсэ́р | білоруська |
| несесе́р | болгарська |
| ἐ-κεĩ «там» | грецька |
| ὀδός | грецька |
| ā-sad | давньоіндійська |
| *sed- «іти, ходити» (пор. дінд. ā-sad «тс.», гр. ὀδός «дорога», псл. хоditi, укр. ходи́ти) | індоєвропейська |
| necessārius «необхідний, потрібний» | латинська |
| necesse (est) | латинська |
| *ce-zdere | латинська |
| ce- «тут, там» | латинська |
| cēdere | латинська |
| šìs «цей» | литовська |
| neseser | польська |
| neseserka | польська |
| sь «тс.» | праслов’янська |
| хоditi | праслов’янська |
| несессе́р | російська |
| несèсēр | сербохорватська |
| necesér | словацька |
| nesesêr | словенська |
| не | українська |
| сей | українська |
| ходи́ти | українська |
| nécessaire «необхідний, потрібний; необхідне, потрібне; готовальня, дорожній чи дамський несесер» | французька |
| necesér | чеська |
обихі́д «повсякденні витрати»
давньоруське утворення з основи дієслова ходити і префіксального компонента оби-, звукова форма якого може розглядатися як результат впливу з боку початкової частини префіксальної форми суплетивного дієслова обити (обыити) «обійти» або як рефлекс *obī, давнього варіанта прийменника ob (obь);
р. обихо́д «повсякденний звичай, спосіб життя; предмети побуту», бр. абыхо́дак «тс.», [обыхо́д] «оборот, вживання», абыхо́длівы «ввічливий», др. обиходъ «правило; майно; поводження», обиходити «обходити, оточувати, захищати», п. [obychód] «господарство, порядки» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
обихі́дка
«повсякденні витрати; [домашні потреби; начиння, обстановка Ж]»
обиходи
«належне до маєтку і його межі»
обихо́дини
«зв’язок, зносини; святкування»
обіхі́д
«тс.; [вживання, застосування Пі]»
обіхі́дка
«тс. Ж; вживання, застосування Пі; хата без огорожі»
обіхі́дливий
«ввічливий, чемний»
обіхі́дчастий
«необгороджений»
обіхо́дини
«домашні потреби; начиння, обстановка»
обіхо́дливий
«тс.»
обіхо́дом
«в обхід»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абыхо́дак «тс.» | білоруська |
| обиходъ «правило; майно; поводження» | давньоруська |
| obychód «господарство, порядки» (з укр.) | польська |
| обихо́д «повсякденний звичай, спосіб життя; предмети побуту» | російська |
| обыхо́д «оборот, вживання» | українська |
| абыхо́длівы «ввічливий» | українська |
| обиходити «обходити, оточувати, захищати» | українська |
| ходити | ? |
| оби- | ? |
| обити «обійти» (обыити) | ? |
| *obī | ? |
сходник «вороняче око звичайне, Paris quadrifolia L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, утворене від ходи́ти (рослина викликає сильний понос);
може бути також результатом видозміни форми [сухотник] «вороняче око звичайне» (Носаль 223), зближеної з ходи́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ходи́ти (рослина викликає сильний понос) | ? |
| сухотник «вороняче око звичайне» | ? |
| ходи́ти | ? |
пері́од
фр. période «період» виникло з лат. periodus, що походить від гр. περίοδος «обертання, обіг», утвореного за допомогою префікса περι- «навколо» від ὀδός «шлях, дорога», спорідненого з дінд. ā-sad- «іти, наближатися», ав. apahad- «відходити», лат. cēdo «іду, ходжу», псл. хoditi, укр. ходи́ти;
запозичення з французької мови;
р. пери́од, бр. перы́яд, п. period, ч. вл. нл. perioda, слц. слн. perióda, болг. перио́д, м. период, схв. перѝод;
Фонетичні та словотвірні варіанти
передпері́од
періодиза́ція
періо́дика
періоди́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| apahad- «відходити» | авестійська |
| перы́яд | білоруська |
| перио́д | болгарська |
| perioda | верхньолужицька |
| περίοδος «обертання, обіг» | грецька |
| περι- «навколо» | грецька |
| ὀδός «шлях, дорога» | грецька |
| ā-sad- «іти, наближатися» | давньоіндійська |
| periodus | латинська |
| cēdo «іду, ходжу» | латинська |
| период | македонська |
| perioda | нижньолужицька |
| period | польська |
| хoditi | праслов’янська |
| пери́од | російська |
| перѝод | сербохорватська |
| perióda | словацька |
| perióda | словенська |
| ходи́ти | українська |
| période «період» | французька |
| perioda | чеська |
прихо́д «парафія»
р. прихо́д «прихід, прибуття; прибуток; парафія» пов’язане з приходи́ть «приходити», утвореним за допомогою префікса при- «при-» від дієслова ходи́ть;
запозичення з російської мови;
значення «парафія» розвинулося на основі значення «сходка для виборів церковного старости»;
бр. прыхо́д «прихід, прибуття; прибуток; парафія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прихо́дник
«(парафіяльний) священик»
прихо́дство
«домівка священика»
прихожа́ни́н
«парафіянин»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прыхо́д «прихід, прибуття; прибуток; парафія» | білоруська |
| прихо́д «прихід, прибуття; прибуток; парафія» | російська |
| приходи́ть «приходити» | ? |
| при- «при-» | ? |
| ходи́ть | ? |
| значення «парафія» | ? |
| значення «сходка для виборів церковного старости» | ? |
прише́стя «прихід, прибуття»
стсл. пришьствиѥ є похідним від дієприкм. пришьдъ «той, що прийшов», утвореного за допомогою префікса при- «при-» від шьдъ, спорідненого з укр. ішо́в і пов’язаного з дієсловом ходити «ходити»;
запозичення зі старослов’янської мови;
р. болг. прише́ствие, бр. прышэ́сце, др. пришьствие, пришествие, м. пришествие;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прышэ́сце | білоруська |
| прише́ствие | болгарська |
| пришьствие | давньоруська |
| пришествие | македонська |
| прише́ствие | російська |
| пришьствиѥ | старослов’янська |
| ішо́в «ходити» | українська |
| ходити «ходити» | українська |
| пришествие | українська |
| пришьдъ «той, що прийшов» | ? |
| при- «при-» | ? |
като́д
запозичено з англійської мови, очевидно, через посередництво німецької або французької (нім. Kathóde, фр. cathode);
англ. cathode (kathode), введене англійським фізиком M. Фарадеєм, походить від гр. κάϑοϑος «рух донизу», утвореного з прислівника κάτά «вниз» та іменника ὁδός «шлях», спорідненого з псл. xodъ, укр. хід;
пор. ано́д, яке зводиться до гр. ἄνοδος «шлях угору», утвореного з прислівника ἀνά «вгору» та іменника ὁδός;
р. бр. болг. като́д, п. ч. вл. katoda, слц. слн. katóda, м. схв. като́да;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cathode (kathode) | англійська |
| като́д | білоруська |
| като́д | болгарська |
| katoda | верхньолужицька |
| κάϑοϑος «рух донизу» | грецька |
| κάτά «вниз» | грецька |
| ὁδός «шлях» | грецька |
| ἄνοδος «шлях угору» | грецька |
| ἀνά «вгору» | грецька |
| като́да | македонська |
| Kathóde | німецька |
| katoda | польська |
| xodъ | праслов’янська |
| като́д | російська |
| като́да | сербохорватська |
| katóda | словацька |
| katóda | словенська |
| хід | українська |
| cathode | французька |
| katoda | чеська |
конце́сія «передача права експлуатації лісів, надр, підприємств»
утвореного з частки *се- «тут», спорідненої з дірл. coi «тут», двн. hē «він», і дієслова *(-)zdo «крокую, ступаю, іду» (від кореня *sed- «ходити»), спорідненого з псл. xoditi, укр. ходити;
лат. concessio «присвоєння; згода, дозвіл; визнання (провини); поступка» пов’язане з concedo «відходжу; поступаюся; погоджуюся», що складається з префікса com- (con-) «з-» і дієслова cēdo (‹*ce-zdo «крокую сюди») «іду, ходжу; відходжу; поступаюся»;
запозичене, можливо, за російським, французьким (фр. concession «концесія; поступка») або німецьким (н. Konzessión «концесія») посередництвом, з латинської мови;
р. конце́ссия, бр. канцэ́сія, п. koncesja, ч. koncese, слц. koncesia, вл. koncesija, болг. Конце́сия, м. концесија, схв. концècиja, слн. koncesíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
концесіоне́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канцэ́сія | білоруська |
| Конце́сия | болгарська |
| koncesija | верхньолужицька |
| hē «він» | давньоверхньонімецька |
| coi «тут» | давньоірландська |
| concessio «присвоєння; згода, дозвіл; визнання (провини); поступка» | латинська |
| концесија | македонська |
| koncesja | польська |
| xoditi | праслов’янська |
| конце́ссия | російська |
| концècиja | сербохорватська |
| koncesia | словацька |
| koncesíja | словенська |
| ходити | українська |
| koncese | чеська |
| *се- «тут» | ? |
| *(-)zdo «крокую, ступаю, іду» (від кореня *sed- «ходити») | ? |
| concedo «відходжу; поступаюся; погоджуюся» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| cēdo «іду, ходжу; відходжу; поступаюся» (‹*ce-zdo «крокую сюди») | ? |
процеду́ра
запозичення з французької мови;
фр. procédurе «процедура» пов’язане з дієсловом procédеr «робити, діяти», що зводиться до лат. prōcēdо «виходжу, виступаю, проходжу; з’являюся», утвореного за допомогою префікса prō- «(у)перед» від дієслова cēdо (‹ *ce-zdō) «іду, ходжу», що складається із вказівної частки се-, спорідненої з псл. sь, укр. сей, і дієслівного кореня *sed-, спорідненого з псл. xoditi, укр. ходи́ти;
р. болг. м. схв. процеду́ра, бр. працэду́ра, п. ч. вл. procedura, слц. слн. procedúra;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| працэду́ра | білоруська |
| процеду́ра | болгарська |
| procedura | верхньолужицька |
| prōcēdо «виходжу, виступаю, проходжу; з’являюся» | латинська |
| cēdо | латинська |
| процеду́ра | македонська |
| procedura | польська |
| sь | праслов’янська |
| xoditi | праслов’янська |
| процеду́ра | російська |
| процеду́ра | сербохорватська |
| procedúra | словацька |
| procedúra | словенська |
| сей | українська |
| ходи́ти | українська |
| procédurе «процедура» | французька |
| procédеr «робити, діяти» | французька |
| procedura | чеська |
уходи́ти «утомити, знесилити; сильно побити»
афективне утворення на основі дієслова ходи́ти (див.);
р. уходи́ть «змучити; вбити», бр. ухадзі́цца «упоратися з роботою»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ухадзі́цца «упоратися з роботою» | білоруська |
| уходи́ть «змучити; вбити» | російська |
| ходи́ти | українська |
хо́дор «землетрус»
очевидно, суфіксальне утворення від ходи́ти (пор. ви́хор від ви́хати);
до тавтологічного словосполучення ходи́ти хо́дором «трястися, дрижати» пор. подібне р. ходи́ть ходуно́м «тс.»;
пов’язання з власним іменем Хо́дор, Фе́дір (Фасмер IV 253) безпідставне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хо́дир
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ходи́ть ходуно́м «тс.» | російська |
| ходи́ти (пор. ви́хор від ви́хати) | ? |
| ходи́ти хо́дором «трястися, дрижати» | ? |
| подібне | ? |
| Хо́дор | ? |
| Фе́дір | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України