ХНА — ЕТИМОЛОГІЯ
хна «червоно-жовта фарба рослинного походження»
через посередництво турецької та арабської мов (тур. kına «тс.», ар. ḥinnā’ «рослина Lawsonia, з якої видобувається фарба») запозичене з перської;
р. бр. хна, п. henna, ч. слн. hena, болг. кана, къна, схв. кна̏;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хна | білоруська |
| кана | болгарська |
| henna | польська |
| хна | російська |
| кна̏ | сербохорватська |
| hena | словенська |
| къна | українська |
| hena | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України