ХЛАМИДА — ЕТИМОЛОГІЯ

гр. χλαμύς (род. в. χλαμύδος) «хламида» пов’язане з χλαĩνα «плащ, кирея; покривало, ковдра», яке достовірної етимології не має;

запозичення з грецької мови;

р. болг. хлами́да, бр. хламі́да, др. хламида, п. chlamida, стсл. хламида;

складне слово, утворене з іменників халама й ідол;

можуть зводитися до ід. golem «гомункулюс, штучно створена єретиком людина» (гебр. gōlem «постать людини (із глини, снігу і т. ін.)»), або до хлами́да, халами́да «верхній одяг» (жиди–халами́ди ВеБ);

перший компонент неясний, можливо, пов’язаний з халаме́й, халамі́й – лайливими прізвиськами євреїв;

результат експресивної фонетичної видозміни слова хлами́да (див.);

псл. xlamъ;

надійної етимології немає;

припускалося первісне lomъ (lamati) з експресивним нарощуванням х- (ЭССЯ 8, 24);

пов’язувалося з хла́мати «жадібно їсти, глитати» звуконаслідувального походження (Ильинский ИОРЯС 16/4, 4–5);

зіставлялося з холм (Шапиро ФЗ 1877/4, 79), з лтс. slāns «купа, стос» (Mikl. EW 86; Matzenauer LF 7, 219; Bern. I 387, проти Трубачев ЭССЯ 8, 24), з лит. šlam̃štas «хлам, сміття» (Носович 679);

розглядалося (Черных II 341) як скорочена форма слова хлами́да (у такому разі хлам – це первісно «непридатний для вжитку одяг, лахміття», а потім – «будь-яке сміття»);

р. бр. хлам, др. хламъ, схв. хла̏мина «шкарбан»;