ХЛАМАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хла́мати «жадібно їсти»
р. [хламать] «стукати», п. klamać «чавкати», ч. chlamat «хламати», слц. chlamat’ «ковтати», вл. klamać so, klemić so «кричати»;
псл. xlamati звуконаслідувального походження;
об’єднання значень «жадібно їсти, глитати» і «кричати» цілком вірогідне, пор. укр. гам «шум, крик» і гам! (вигук, що імітує шум жадібного ковтка, глитання);
р. [хла́мать] «гуркотіти, стукати (дверима); жадібно їсти», [хло́мать] «стукати, грюкати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
klamać | верхньолужицька |
klamać «чавкати» | польська |
xlamati | праслов’янська |
хламать «стукати» | російська |
хла́мать «гуркотіти, стукати (дверима); жадібно їсти» | російська |
chlamat' «ковтати» | словацька |
гам «шум, крик» | українська |
хло́мать «стукати, грюкати» | українська |
chlamat «хламати» | чеська |
so «кричати» | ? |
значень «жадібно їсти, глитати» | ? |
і «кричати» | ? |
гам «шум, крик» | ? |
гам (вигук, що імітує шум жадібного ковтка, глитання) | ? |
хлам
псл. xlamъ;
надійної етимології немає;
припускалося первісне lomъ (lamati) з експресивним нарощуванням х- (ЭССЯ 8, 24);
пов’язувалося з хла́мати «жадібно їсти, глитати» звуконаслідувального походження (Ильинский ИОРЯС 16/4, 4–5);
зіставлялося з холм (Шапиро ФЗ 1877/4, 79), з лтс. slāns «купа, стос» (Mikl. EW 86; Matzenauer LF 7, 219; Bern. I 387, проти Трубачев ЭССЯ 8, 24), з лит. šlam̃štas «хлам, сміття» (Носович 679);
розглядалося (Черных II 341) як скорочена форма слова хлами́да (у такому разі хлам – це первісно «непридатний для вжитку одяг, лахміття», а потім – «будь-яке сміття»);
р. бр. хлам, др. хламъ, схв. хла̏мина «шкарбан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хламі́ття
«лахміття»
хламо́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хлам | білоруська |
хламъ | давньоруська |
slāns «купа, стос» | латиська |
šlam̃štas «хлам, сміття» | литовська |
xlamъ | праслов’янська |
хлам | російська |
мина «шкарбан» | сербохорватська |
хла́мати «жадібно їсти, глитати» | ? |
холм | ? |
хлами́да (у такому разі хлам -- це первісно «непридатний для вжитку одяг, лахміття», а потім -- «будь-яке сміття») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України