ХИРЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
прехи́ра «настирлива, прискіплива людина»
фонетично адаптоване запозичення з польської мови;
п. przechera «підступна людина, якій не можна вірити; крутій, шахрай», ст. przechyra «тс.», [przechera] «людина, що любить сперечатися», [przechyra] «тс.» утворено за допомогою префікса prze- «пере-» від іменника chеra «хвороба; вада; хирлява людина», chyra «тс.», пов’язаного з укр. [хи́ря] «нещасний», хи́рий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прехи́рство
«підступність, хитрощі»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
przechera «підступна людина, якій не можна вірити; крутій, шахрай» | польська |
przechera «людина, що любить сперечатися» | польська |
przechyra «тс.» | польська |
chеra «хвороба; вада; хирлява людина» | польська |
chyra «тс.» | польська |
хи́ря «нещасний» | українська |
хи́рий | українська |
хи́рий «такий, що ослаб, виснажився через хворобу; кволий, немічний, худий»
псл. xyrъ;
пов’язане ступенем чергування (ŭ : ū) із xvorъ, з якого походить укр. хво́рий;
припускалася також контамінація x(v)or- і xyl- «хилий» (Черных II 340);
р. [хирь] «хвороба», [хи́рый], хире́ть, бр. [хі́ры], хірэ́ць, п. chyrek «хворовита людина», [chyra] «хвороба», нл. chyrny «хворобливий», полаб. chöry, болг. хире́я «хворію», схв. чак. [захире̏т], слн. hírati «хиріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хире́нний
хи́рі́ти
хи́рла́ти
хирли́вий
хи́рлі́ти
хи́рля́вий
хирля́к
хи́рля́ти
хирлячи́сько
хи́рни́й
хирня́к
хи́ря
хиря́чка
«хвороба»
хі́ра
«тс.»
хірлий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хі́ры | білоруська |
хире́я «хворію» | болгарська |
chyrny «хворобливий» | нижньолужицька |
chöry | полабська |
chyrek «хворовита людина» | польська |
xyrъ | праслов’янська |
хирь «хвороба» | російська |
т | сербохорватська |
hírati «хиріти» | словенська |
хво́рий | українська |
хи́рый | українська |
хире́ть | українська |
хірэ́ць | українська |
chyra «хвороба» | українська |
xyl- «хилий» | ? |
т | ? |
хархірува́ти «хитрувати, лукавити»
звукообразне слово з різко негативним значенням, утворене, мабуть, від хер, хир (назва літери х);
пор. семінаристський вираз р. похе́рить «перекреслити, знищити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хархірова́ти
«тс.»
хирхеліова́ти
«хитрити, лукавити»
(XVII ст.)
хирхуля́ти
«лукавити, хитрувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
похе́рить «перекреслити, знищити» | російська |
хер | ? |
хир (назва літери х) | ? |
семінаристський | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України