ХИРЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

прехи́ра «настирлива, прискіплива людина»

фонетично адаптоване запозичення з польської мови;
п. przechera «підступна людина, якій не можна вірити; крутій, шахрай», ст. przechyra «тс.», [przechera] «людина, що любить сперечатися», [przechyra] «тс.» утворено за допомогою префікса prze- «пере-» від іменника chеra «хвороба; вада; хирлява людина», chyra «тс.», пов’язаного з укр. [хи́ря] «нещасний», хи́рий;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прехи́рство «підступність, хитрощі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
przechera «підступна людина, якій не можна вірити; крутій, шахрай» польська
przechera «людина, що любить сперечатися» польська
przechyra «тс.» польська
chеra «хвороба; вада; хирлява людина» польська
chyra «тс.» польська
хи́ря «нещасний» українська
хи́рий українська

хи́рий «такий, що ослаб, виснажився через хворобу; кволий, немічний, худий»

псл. xyrъ;
пов’язане ступенем чергування (ŭ : ū) із xvorъ, з якого походить укр. хво́рий;
припускалася також контамінація x(v)or- і xyl- «хилий» (Черных II 340);
р. [хирь] «хвороба», [хи́рый], хире́ть, бр. [хі́ры], хірэ́ць, п. chyrek «хворовита людина», [chyra] «хвороба», нл. chyrny «хворобливий», полаб. chöry, болг. хире́я «хворію», схв. чак. [захире̏т], слн. hírati «хиріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хире́нний
хи́рі́ти
хи́рла́ти
хирли́вий
хи́рлі́ти
хи́рля́вий
хирля́к
хи́рля́ти
хирлячи́сько
хи́рни́й
хирня́к
хи́ря
хиря́чка «хвороба»
хі́ра «тс.»
хірлий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хі́ры білоруська
хире́я «хворію» болгарська
chyrny «хворобливий» нижньолужицька
chöry полабська
chyrek «хворовита людина» польська
xyrъ праслов’янська
хирь «хвороба» російська
т сербохорватська
hírati «хиріти» словенська
хво́рий українська
хи́рый українська
хире́ть українська
хірэ́ць українська
chyra «хвороба» українська
xyl- «хилий» ?
т ?

хархірува́ти «хитрувати, лукавити»

звукообразне слово з різко негативним значенням, утворене, мабуть, від хер, хир (назва літери х);
пор. семінаристський вираз р. похе́рить «перекреслити, знищити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хархірова́ти «тс.»
хирхеліова́ти «хитрити, лукавити» (XVII ст.)
хирхуля́ти «лукавити, хитрувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
похе́рить «перекреслити, знищити» російська
хер ?
хир (назва літери х) ?
семінаристський ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України